25/08/2026
Я бачила, як танцює Ута Кільтер. Це було приблизно 20 років тому, на фестивалі «Два дні та дві ночі» у клубі «21 век» на Рішельєвській. Я потрапила на її перформанс майже випадково, але саме такі випадковості потім живуть у пам’яті десятиліттями.
Це був візуальний удар. Тілесний, дивний, дуже красивий і абсолютно вільний. Мистецтво, яке заходить прямо під шкіру і лишається там.
Пам’ятаю це відчуття досі. Ніби хтось відкрив у мені ще один світ. Мабуть, саме після цього я гостро відчула, що мистецтво може міняти людину. Зрушити всередині щось так сильно, що потім це впливає на погляд, на сміливість, на творчість, на весь шлях.
22–23 серпня відбувся вже 31-й фестиваль. Два дні сучасної музики, перформансів, експериментів зі звуком, тілом, простором.
Такі фестивалі важливі настільки, що це складно пояснити спокійними словами. Вони показують свободу. Людей із безмежною уявою. Суперлюдей мистецтва, які працюють зі звуком, тілом, простором, світлом і власною сміливістю так, ніби меж просто не існує.
Для мене «Два дні й дві ночі» — це квінтесенція мистецтва.
Olena Kutinova Олена Кутінова надала нам відео з фестивалю.
А якщо ви пропустили це видовище цього року, обов’язково знайдіть час прийти наступного.
Бо такі речі треба бачити наживо. Вони потім довго живуть усередині.