21/04/2025
Не спав*
Якось на паску ліг відпочити на прохолодну підлогу, розвести плечі розправити руки, розслабити спину, заплющити очі, видихнути..
Стан не те що б приємний,
ближче до такого, ніби давно все боліло,
а я не знав і ходив з цією вагою,
про яку не підозрював.
А тут цей тягар пропав і стало просто, легко, пусто в розумі і повно спокою,
без забарвлень,
просто на рівні підлоги, заземлено.
Спокійно..
Нарешті, бл...
І тихо, бо в усіх людей і машин вихідний, великдень, весна.
Вже не холодно,
але ще не жарко.
Щось хрусьнуло в попереку і мій хребет повернувся до налаштувань виробника,
factory reset.
Default settings;)
У вухах запищало,
і Я ніби впав назад
хоч і лежав до того на підлозі.
Стало дуже-дуже тихо,
лиш чути відлуння білого шуму, місцями навіть рожевого але думаю це лише звук самого вуха.
Прислухався до нього і він ніби приблизився отримуючи легке відлуння ніби поряд печера
або труба,
велика і вертикальна
як готичний собор,
тільки побудований
з слухових галюцинацій.
Слух посилився і мені вдалось ще краще відчути ці вібрації.
Я повністю розслабився,
щоб звук моїх м'язів
і волосся на тілі,
не заважав мені
почути це відлуння.
Десь за вісім хвилин,
мені вдалось ментально наблизитись до цього отвору.
Чим більше вслухався
тим дужчим ставав цей звук, який сприймався вже всім тілом від маківки і до п'ят.
Навіть мої кишки почали танцювати в череві.
Годі вже говорити про голову
на ній все встало дибки
навіть зуби.
В цей момент відчуття були,
ніби мій скелет помістити всередину реактивної турбіни вантажного літака C17.
Моє м'ясо витікало з рукавів светра, зі штанів не витікало бо попередньо заправив їх у шкарпетки.
Розлилось тіло,
по дешевому ламінату,
трохи попало в щілини і навіть накапало сусідам на балкон знизу.
Моє Я розслоїлося,
як капуста, а листочки
вже не мого розуму розчинились.
Думки, фобії, спогади і бажання, сам Василь розлетівся попелом
на повіках пташок
що вертались додому на північ.
Не моя дитина принесла мені стакан води,
Еххх - Я видихнув востаннє.
Так добре,
як після паски
ще ніколи
не срав..
