15/04/2026
В американському Forbes вийшов матеріал Степана Рабімова про те, як українська мисткиня Ліна Кондес переносить класичну філософію в епоху ШІ. Її історія захоплює: від магістерських дипломів у київському КНУТД до персональних виставок у Маямі та на Венеційській бієнале.
«Публічність дала мені простий, але потужний інструмент – голос. А з ним прийшла відповідальність використовувати його свідомо. Моя творчість – це не про визнання, а про стійкість та сенси, про силу, яка є всередині кожного з нас, — каже Ліна.
Ліна створює скульптури, що нагадують не стільки статичні фігури, скільки живі механізми. Тут відчувається і вплив родини фізиків, і навіть авіаційні методи заводу «Антонов» – її роботи здаються легкими та невагомими, хоча за ними стоїть серйозна інженерна думка:
«Концепція повинна керувати формою. Я починаю з ідеї та філософського напрямку, а потім слідують образи і форми».
Найбільше вражає те, як вона працює з образом людини. Її герої часто позбавлені облич. Це не про порожнечу, а про свободу: ви самі заповнюєте ці форми своїми емоціями, сумнівами чи мріями. В епоху штучного інтелекту, коли ми щодня питаємо себе «що робить нас людьми?», такі роботи стають ідеальним дзеркалом.
Сьогодні «Мислитель» Кондес – це вже не просто важка поза глибокої роздуми, це гнучкість, швидкість і готовність до діалогу з майбутнім. Сьогодні ці скульптури потрапляють у топові приватні колекції (як-от у Девіда Шоу), доводячи, що інтелектуальне мистецтво може бути водночас складним і неймовірно естетичним.
«Я хочу, щоб моя робота нагадувала людям про силу в кожній людині. Краса людського духу – у подоланні викликів», — каже Ліна.
