01/12/2018
Фільм "Невидимий батальйон".
Перший український документальний фільм про війну і жінок на війні, знятий жінками.
В останній день осені нам вдалось побувати на заході, який запам'ятається на все життя. Кіноперегляд та розмова з однією з героїнь цього фільму Оксаною Якубовою. Щира, усміхнена, приємна у спілкуванні, ззовні нічим не відрізниш від звичайної української жінки, за спиною в неї 4 роки війни. Її покликало серце і вона зробила свій вибір. Від неї ми почули як гартується дух воїна, як важко не плакати за побратимами, якою ціною захищається наша земля. Жінки на війні мали статус кухарок, швачок та медичних працівників, а насправді лежали зі зброєю в окопах та витягали поранених з найгарячіших точок Сходу. Тому залишались невидимими.
Оксана відкрито говорила про свою потребу у психологічній підтримці. Як експеримент з нею проводили лікувальні процедури. "Ззовні в тебе все добре, ти здоровий, але душа твоя поранена". Питання діагностики та реабілітації людини з посттравматичним синдромом поки що в Україні лишається тільки на приватному рівні. Жодної державної підтримки на реабілітацію душі, жодної розробленої програми, за якою люди, що повертаються з війни мають право на повернення до мирного життя.
Наша з вами справа розуміти людей, що жертвують власним життям заради нашої волі, створювати нові можливості, творити зміни в законодавстві, переосмислювати образ ветерана. Війна закінчиться, а люди житимуть далі.
Залишаємо вам для перегляду уривок з фільму з історією Оксани. Цьому фільму вже рік, а війна на Сході вже йде п'ятий рік. Ми чуємо їх голос, підтримуємо, прикладаємо до серця долоню і кажемо дякую.
https://www.youtube.com/watch?v=Un7F-nalFqY
#невидимийбатальйон #птср #ато #реабілітація
Оксана Якубова: "Вперше за всю війну... на моїх очах загинула дівчинка. Санінструктор, крихітна така. Її розірвало навпіл. І ця провина - чому вона загинула,...