Plivka

18/02/2025

LIMBO

Друзі, анонсуємо другий реліз нашого лейблу Kyiv Dispatch — подвійну платівку LIMBO Вікторії Вітренко. Вініл доступний з 17 лютого, цифрова версія — з 17 березня.
Надзвичайно вимоглива 100-хвилинна програма для співачки, що акомпанує собі на фортепіано, LIMBO — це подорож невизначеністю і глибоко особистий проєкт. Його присвячено подрузі Вітренко, флейтистці та дисидентці Марії Калеснікавій, що відбуває 11-річний термін увʼязнення в Білорусі. Вокальні цикли Агати Зубель, Алли Загайкевич, Їн Ван та Свена-Інго Коха, написані в 2021 році, а також фрагменти циклу Максима Шалигіна 2009-2010 років зосереджуються на станах очікування, непевності, "підвішеності" між світами.
Вперше LIMBO було показано на фестивалі Eclat 6 лютого 2022-го, дуже скоро він радикально реконтекстуалізувався. В серпні 2022-го ми записали альбом у Музичах з Германом Сафоновим, далі зі звуком працював Рашад Бекер, Studio Clunk. Платівка оформлена фотографіями Олени Субач, дизайн — Даші Подольцевої. Спродюсували реліз Саша Андрусик та Вікторія Вітренко.
З нагоди виходу альбому Вікторія приїжджає до Львова (Jam Factory Art Center/ Course. International Master Classes of New Music), Харкова (ART AREA ДК), Одеси (ONFAM / Одеський національний художній музей), Дніпра (Dnipro Center for Contemporary Culture) та Києва (VERE MUSIC FUND) з перформативними лекціями. Вона співатиме, гратиме та розповідатиме про структуру й особливості творів, а також про вокальні техніки, використані в них: mormorando, Sprechgesang, традиційний український спів, бельканто, розширені техніки тощо. Розмову також доповнюватимуть фрагменти аудіовізуальної інсталяції, створеної спільно зі Studio Radar. На зустрічах у Львові та Києві до Віки доєднається Алла Загайкевич.
Проєкт реалізується в співпраці з Goethe-Institut Ukraine.
Дуже чекаємо на вас. Ми швидше реагуємо в інстаграм, підписуйтеся на нас там, будь-ласка, .music

01/11/2024

a must 💎

07/02/2024

🌚🌝

Чи є така середина, яку не жеруть серединожери? Чим може бути корисний акордеон на слизькій зимовій стежці? Як розрадити брехло нещасне, чим небезпечні зневажені балабони і, головне, у кого приємній молодій людині попросити розбездзявку? Ми нарешті замислилися про речі по-справжньому важливі, а саме: як наробити аудіоказок для дітей та їхніх дорослих, які не цураються нової музики. У четвер показуємо першу чернетку в Будинку Актора.

“Тринадцять історій у темряві” Галі Ткачук — це добірка коротких абсурдистських текстів, що працюють із жанром дитячої страхачки (так, що вона стає комічною). Від 2016-го, року, коли “Історії” вийшли друком, темрява в Україні зазнала непоправних змін, але її одвічні мешканці — шаблезубі монстри та інші волохаті почвари — нікуди не поділися.

8-го лютого Ujif notfound гратиме електроакустичний лайв на мільйоні пристроїв, Аліса Гаспид (електроніка) та Євген Ульянов (перкусія) йому допомагатимуть. Камео — в Ігоря Завгороднього. Завчасно записані в темряві голоси: Євген Громов, Вікторія Вітренко, Ніка Селега, Катя Петровська, Діма Казаков, Ольга Марусин та Богдан Тушевський. Поки що не до кінця зрозуміло, чи зможуть це витримати діти, але дорослі, з дітьми і без, точно зможуть.

Це передостання подія (остання концертна) цього випуску Kyiv Dispatch gets packed — серії аудіовізуальних перформансів, пов’язаних зі стартом лейблу Kyiv Dispatch, що працюватиме з сучасною класичною та експериментальною музикою (і аудіоказками!).

Проєкт профінансовано зі Стабілізаційного фонду культури та освіти-2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини (Auswärtiges Amt) та Goethe-Institut. goethe.de
Додаткова підтримка надана GVL.

Посилання на квитки в коментарях.

13/01/2024

solo or not

must come

Ми продовжуємо записувати свої dispatches — з 2-го січня Євген Громов працював над фортепіанною монографією Сильвестрова з Германом Сафоновим, а відучора контрабасист Назар Стець і звукорежисер Андрій Мокрицький почали готувати сольну платівку Назара. З цієї нагоди в неділю слухаємо її в концертній версії.
Ноти твору Стефано Джервазоні "Strepito e garbuglio” (2015) Стець отримав у 2017-му після майстер-класу Ухо-ансамблю, а опрацювати їх разом із автором зміг вже в 2021-му, коли Джервазоні приїжджав подивитися на інстальований у шахті Корисних копалин “Лімб”. Ця п’єса втілює зусилля з упорядковування, відновлення формальної рівноваги. Первинний шум, багатий, але сирий звуковий матеріал, який надає інструмент, поступово розплутується; рухливі, нестабільні низькі частоти організуються, стукіт перетворюється на пісню (майже).
Із Семюелом Андрєєвим Назар познайомився за схожих ансамблевих обставин — і став першим виконавцем його “Lighting Up” (2017). Епіграфом до твору є рядки з Арто: “Це жахлива правда сонця о другій пополудні… Засвідчіть цей пейзаж із розплавленого золота, бронзи, випаленої в Стародавньому Єгипті, де величезне сонце лежить на дахах, настільки залитих світлом, що здається, ніби вони розкладаються…”.
До платівки також увійдуть “Музика Еріха Цанна” Олексія Войтенка і “Сіра Земля” самого Назара. Твір Войтенка (2010, rev. 2017), написаний за відомим оповіданням Говарда Лавкрафта про зустріч студента метафізики й загадкового німого альтиста, що ночами грає дивну, часом сповнену містичного жаху музику, є частиною його magnum opus — однойменного квартету солістів, в якому чотири сольні сонати поєднуються між собою. Так крихко, ніжно і кволо, як на останніх двох хвилинах контрабасової сонати, цей інструмент майже ніколи не звучить.
Про власну “Сіру землю”, написану у 2022-му, Назар говорить просто — що дуже хотів би ніколи її більше не грати.
Концерт триватиме довше ніж платівка, ми скористаємося цим аби вперше показати ще два зовсім свіжих твори — “Sonare for Double Bass Solo” (2023) Михайла Чедрика та “oi” (2024) Альберта Саприкіна.
В жовтні ми познайомили Назара з Василем Ткаченком: на думку Каті Лібкінд виразний монохромний живопис Васі мав добре заримуватися з платівкою Назара — і заримувався. Отже, перед концертом і впродовж тижня після нього в Будинку актора можна буде подивитися серію “самотніх портретів людей у лавкрафтівських кімнатах” Ткаченка і його ж фільм про людину, що щасливо вирощує соняшники на Маріупольському балконі.

Посилання на квитки в коментарях. Ми тепер про все швидше і охочіше розповідаємо в інсті — .music.

Kyiv Dispatch gets packed — серія аудіовізуальних перформансів та аудіоінтервенцій, пов’язаних зі стартом лейблу Kyiv Dispatch, що працюватиме з сучасною класичною та експериментальною музикою.

Проєкт профінансовано зі Стабілізаційного фонду культури та освіти-2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини (Auswärtiges Amt) та Goethe-Institut. goethe.de
Додаткова підтримка надана GVL — Gesellschaft zur Verwertung von Leistungsschutzrechten mbH.

21/11/2023

💎

У cаду Гесперид, або ж саду Гери, дракон Ладон, жодна зі ста голов якого ніколи не спить, стереже яблуні, що родять золоті яблука безсмертя. До Гесперид Медея забирає тіла своїх убитих дітей, відлітаючи з Коринфа на крилатій колісниці Геліоса. За Евріпідом – не тому, що сподівається повернути дітям життя, а для того, аби навічно зберегти їхні мертві останки (Евріпід, однак, змінив традиційну легенду).

У лютому 2015-го року, на концерті, який згодом виявився передмовою до буто-опери “Медея”, вокалісти-імпровізатори Одрі Чен та Філ Мінтон співали, дзижчали, шепотіли та хрипіли в Палеонтологічному музеї НАН України, на тлі діорами “Північне Причорномор'я наприкінці міоцену”. Слухачі сиділи вздовж вітрини зі скелетами дейнотерія та херсонотерія. Історичний міоцен не був озвучений голосом людини, але його інші голоси могли звучати так, як розмова Одрі та Філа, здійснена за допомогою розширених технік співу.

Власне "Медея", показана в червні 2016-го на парковці біля даху стадіону "Олімпійський", виникла з інших партнерств Одрі — її електроакустичного дуету BEAM SPLITTER із тромбоністом Генріком Мюнкебі Норштебо, та співпраці з танцівниками буто Валентином Цзином і Флавією Ґізальберті. Окрім Чен (голос), Мінтона (голос) та Норштебо (тромбон), у "Медеї" брали участь Міхаель Форфельд (перкусія) і Томас Рорер (бразильська рабека), а також майже сорок танцівників, запрошених Цзином та Ґізальберті. Усі вони працювали в Києві близько двох тижнів: тоді ми записали дуже багато матеріалу.

На початку 2024-го "Медея" виходить на лейблі Kyiv Dispatch, зусиллями Генріка з Одрі, що “вислухали” з нашого архіву потрібний запис; улітку ми закінчили готувати його до друку.

Концертний епілог “Медеї” повертається до діорами її передмови: 25-го листопада BEAM SPLITTER виступить у київському Палеонтологічному музеї. Крім Одрі, Генріка та фрагментів майбутнього релізу, з якими вони працюватимуть у перформансі, до Гесперид Північного Причорномор'я ми несемо також візуальний проєкт Лізи Білецької. Її цифровий диптих присвячено рослинам і тваринам Кінбурна, що загинули в пожежах, спричинених діями армії РФ. Перша його частина нашаровує два набори відкритих даних: геолокації пожеж на Кінбурнському півострові з початку повномасштабного вторгнення та геолокації спостережень користувачів застосунку iNaturalist там само. Друга частина є простором пам'яті.

Квитки тут shorturl.at/aqvwX, в музеї холодно.

———
Kyiv Dispatch gets packed — серія аудіовізуальних перформансів та інтервенцій, пов’язаних зі стартом лейблу Kyiv Dispatch, що працюватиме з сучасною класичною та експериментальною музикою. В зимовому випуску, що триватиме з кінця листопада до кінця січня — проєкти за участі BEAM SPLITTER, Ігоря Завгороднього, ujif_notfound, Назара Стеця, Євгена Громова, Яна Спектора, Галини Ткачук, Лізи Білецької та Василя Ткаченка.

Kyiv Dispatch gets packed профінансований зі Стабілізаційного фонду культури та освіти-2023 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини (Auswärtiges Amt)та Goethe-Institut. goethe.de

Проєкт додатково фінансується GVL — Gesellschaft zur Verwertung von Leistungsschutzrechten mbH. gvl.de

08/08/2023

🫗

ukho of kyiv – an agency for contemporary classical and experimental music

21/07/2023

24/06/2023

sacred

В неділю останній концерт цієї мікросерії. Спочатку буде так: три хвилини вслуховування в темряві, для кларнета, віолончелі і кроталей — відбитком останніх днів дніпровського квітня 2023 ("це глузування з кларнетиста"); шість хвилин з березня 2022го в Києві, над дзеркалом річки, в якому відображається той чи та, кого ви кохаєте найбільше — з іншого, неможливо далекого берега, для шістдесяти струн бандури; вісім хвилин наодинці із загрозливим і манким гіпероб’єктом — з рясту, що квітне крихко і ніжно, до нього промовляє Володимир Свідзінський, голосом Льоші Шмурака, між Києвом і Штутгартом кінця осені 2022го.
Далі: шість хвилин “лякримози без сліз” для скрипки соло з цього лютого — у ледь помітному шипінні волосу смичка на струні з’являється навіть менш помітний бароковий passus, який сповіщає катастрофу, так, ніби у кожному, навіть найтихішому звуці, оселився зменшений до мікроскопічних розмірів оркестр; десять хвилин з гонгами, які звучать архаїчним, ритуальним космосом, а баскларнет, віолончель і контрабас звучать людьми, які шукають космос, у травні 2023го;
вісім хвилин ходінь по колу в Одесі квітня 2023го — легковажних, живих, у фузі, для сопрано, кларнету, ударних, віолончелі та контрабасу; і, нарешті, 12 хвилин з темного лісу, в якому хтось дістанеться грааля, серед тотальної, міжпланетної війни.
З Максимом Коломійцем і Олексієм Шмураком ми працюємо понад 10 років, від свого першого концерту в 2012му; з Ігорем Завгороднім — з літа 2015го, коли він не прийшов на прослуховування в Ухо-ансамбль, бо пошкодив руку, але Луїджі прослухав всі його записи і сказав, що ми будемо чекати на цю людину стільки, скільки буде потрібно. Про Володимира Руденка, Геннадія Бойченка і Максима Іванова ми почули вперше місяць тому, завдяки проекту Центру музики молодих (підписуйтесь на них).
Твори цих шести для вас гратимуть: Артем Шестовський (кларнет, баскларнет, в Ухо-ансамблі від першого прослуховування), Євген Ульянов (перкусія, від першого), Микола Любенко (віолончель, від учора - концертмейстер віолончельної групи в Національному симфонічному оркестрі), Оля Атаманчук (бандура), Антон Жуков (контрабас), Анна Дворицька (сопрано), Катерина Ніколенко (диригентка), а також Ігор Завгородній (цього разу - скрипка), Олексій Шмурак (голос, ф-но) та Олександр Чорний (електроніка).
Квитки тут bit.ly/46hgoCC, якщо у вас нема можливості їх придбати - пишіть на [email protected], ми дуже хочемо аби ви це почули.

20/06/2023

обов'язково

Другий концерт для Ukrainian Museum of Contemporary Art і виставки «Ти як?» присвячено електронним творам, написаним після 24.02.2022. Навряд чи вони зможуть когось розрадити — це сутінкова музика розпачу, горя, гніву, дуже відверта у своїй болісній розповіді. Зважайте на це, коли прийматимете рішення про купівлю квитків. Це подорож на край ночі, але також і музика спротиву. Концерт відбуватиметься прямо в експозиції, на п’ятому поверсі, під куполом Українського дому.

Робота над «Ter.Rain» ujif_notfound (Георгія Потопальського) почалася до початку великої війни: твір мислився як присвята місту, містам, їхній абстрактній графічній складовій. У наступні місяці він набував іншого значення: українські міста перетворювалися на цвинтарі, на привиди, їхні силуети ставали памʼятником несправедливості. Події, які принесли стільки горя, водночас витверезили й згуртували — «TER.RAIN» і про це теж.

Музичне ядро «Репрогресії 2» Остапа Мануляка — матеріал його ж оркестрової «Репрогресії» та звук препарованого фортепіано, підданий спектральному аналізу. Напередодні 24.02 автор готував інструмент до курсу сучасних композиторських технік, далі фортепіано лишилося стояти покинутим, а коли Остап зміг знову до нього повернутися, його розладнане, насичене обертонами дзвоноподібне звучання унаочнило катастрофу.

«Inmostones» Юрія Самсона — трек про армування, карбування часом. Напівсвідомий спів трансформується у матерію, і світ постає як нагромадження зернистих каменів, що стверднули на шляху від молекул в повітрі до кристалічної решітки порід. «Ми живемо серед кам’янистого розвалу життів та звуків, і повсякчас чуємо як десь у пащі свідомості, у саду каменів, перевертаються глиби».

Твір Алли Загайкевич називається «Rana» і тому не потребує коментаря. Ед Сол виріс в Новій Каховці, його батьки зараз там; основні партії «Дамби» він написав за день — в середу ми всі почуємо її вперше. Квитки тут surl.li/iewxg

13/06/2023

💡

Привіт! Було складно наважитись, але ми все ж уклали свою мікропрограму до Ти як? Виставка і дискусія і сподіваємося вперше за багато місяців опинитися поряд з вами в якості співслухачів на власних концертах. Їх буде три. Як і виставка, вони повністю з творів, написаних з 24.02.2022. Перший — вже у п’ятницю, наступні — 21го та 25го червня.
Один із найважливіших мистецьких жестів останнього року робить Євген Громов: з грудня 2022 він грає концерти Сильвестрова в Києві з кроком у два-три тижні. Десять концертів у Музеї Ханенків, відремонтованому після російського удару 10 жовтня, у залі «Середньовіччя» з порожніми вітринами та забитими вікнами. Три у філармонії, ще один — у Хлібні Софії Київської. До кінця року він сподівається подвоїти загальну кількість цих виступів, показавши близько 30 годин фортепіанної музики Сильвестрова. Майже всі ці години записуються, Сильвестров слухає записи в Берліні й телефонує Євгену, аби їх обговорити. Так виглядає ювілейний сезон, присвячений 85-річчю найзначнішого українського композитора. Валентин Васильович був змушений виїхати з Києва на початку березня 2022 року з донькою та онуками, повномасштабну він проживає як біженець.
На концерті 16-го червня Громов зіграє п'єси, написані в березні 2022-го, буквально в дорозі, п'єси, написані у квітні 2022-го у відповідь на страшні злочини армії РФ, що тоді відкрилися, та п'єси, написані в липні 2022-го, перед першим контрнаступом, що готувався. Березневий цикл ще не виконувався в Україні, квітневий не виконувався ніде, липневий буде вперше показано на концертах 15–16-го червня, ми ділимо його світову прем'єру з «Майстер Класом».
Віталій Годзяцький, інший знаменитий шістдесятник, близький друг Сильвестрова, залишається у Києві, єдиний із групи «Київський авангард». Годзяцькому 86, він продовжує давати уроки композиції у музичній школі єдиній 10-річній учениці, не вивезеній батьками. Він теж писав, і в грудні закінчив Третю фортепіанну сонату — твір, розпочатий у 1962 році. Його присвячено Громову, факсиміле рукопису було подарунком до 50-річчя.
Так ми почнемо, а продовжимо електронною музикою Алли Загайкевич і Георгія Потопальського (21го червня), і далі камерними творами: Максима Коломійця, Олексія Шмурака, Ігоря Завгороднього, Сергія Вілки, Яни Шлябанської, Володимира Руденка та Геннадія Бойченка (25го червня). Це мала, крихітна частина робіт, написаних після 24.02.2022. Ми намагалися обрати ті, що не знищують слухача, — музику, яку можна зараз витримати, і також хотіли запросити хоча б декого з тих, хто протримав (і далі тримає) на собі нову сцену в Києві в найважчий, найгірший час. Наймолодшому композитору в цьому списку — 27, найстаршому — 86. Досі не впевнені, що слушний момент досвідчувати все це разом уже настав, але жахливо скучили за вами.
Квитки тут bit.ly/3N225Jo, якщо можливості купити їх нема, але вам дуже потрібно до нас потрапити - пишіть на [email protected].

04/03/2023

🫡

now throw your gold here

links ⬇️

ЗБІР ЗАВЕРШЕНО, дякуємо всім дуже!

Отже, ми збираємо кошти на пікап для розвідників 1-ї окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна. Звісно, ми співчуваємо всім українським розвідникам, але от цьому на фото — особливо, бо це Зенон Дашак, альтист Ухо-ансамблю.

Фото з проекту Ярослава Солопа, який ми робили в 2017-му: Ярослав фотографував кожного з ансамблістів із чимось для них важливим. Зенон — тоді учасник АТО — приніс до Будинку звукозапису дві речі: снаряд, що не розірвався біля його голови, та альт 18-го століття, що належав його дідусеві.

Уже рік, як Зенон знову нас боронить. Зараз він там, де машини і дрони закінчуються так само швидко, як стають потрібними знову. Пікап потрібний швидко. Лінк на банку та paypal в коментарях, збираємо 240к.