Dayan Ibragimova

23/02/2019

А ось і мій цемент ✋🏻
⠀
Сьогодні мусять приїхати коробочки. Замовила аж 7 різних , що був вибір, трохи хвилююсь.
А ще стільки всього потрібно вирішити. Візитки, пакети, наклейки, наповнення коробки, подачу....йоооо, схожу з розуму вже🤪
⠀
А вам всім гарного настрою і вдалого дня 🤗

————————————————

22/02/2019

Процес

Придумати-то я придумала, а як це втілити в життя - ідей було не багато.

- Добре, - вирішила, - цемент, чудово! А як сказати татові, що мені потрібен мішок цементу🤔

Підійшла здалеку, разів десять сказала, що люблю його і він найкращий. Подіяло.
Поїхали в Олді, на щастя мішок було не обов`язково купувати, бо продавали маленькі пакетики по 2 кг.

Все було б класно, якби цемент не був крихким, і не ламався від будь-якого дотику. Мучались довго, невдалих спроб було дуже багато (гортай в бік і побачиш деякі з них).
То цемент не висихав, то води багато, то навпаки мало; пластифікатори не допомагали, колір був не той, текстура не та... вже сил не було, ми навіть на клей клеїли ті пальці 🤦🏼‍♀️

Десятки невдалих експериментів, відра сліз, але нам вдалось.
Дякую татові й мамі, що терпіли мене❤️

P.S. Розкажіть про свої цікаві пригоди і моменти з життя, цікаво почитати 🤗 @ Kyiv, Ukraine

21/02/2019

Почнемо істрію
⠀
Я вирішила, що якщо я почну вам писати про «цемент», то не матиму права зупинитися та опустити руки, а буду йти до фінішу. Можливо, я шукаю в такому вигляді підтримку і розуміння .
⠀
Все почалось з банального завдання в університеті. Так як я вчусь на дизайнера інтер’єру, в нас було творче завдання по Оформленню та декоруванню. Потрібно було обрати стиль кімнати, яку ми мусили б декорувати. Я швидко вхопилася за лофт і навіть не думала про інші напрямки.
⠀
Завдання було наступне: створити п`ять елементів декору своїми руками. Одним з них був елемент освітлення (це може бути лампа, свічка, підсвічник, ліхтарики, та усе, що з цим пов’язане).
⠀
Я знала, що це мусить бути щось не звичайне, важке, сіре. Перша моя ідея - цегла! Але що з нею робити я навіть не уявляла. Чи робити отвори для свічки, чи просто її приклеїти.🤷🏼‍♀️
⠀
З часом це переросло в цемент і до мене прийшла ідея - лодонька, яка тримає свічку. Так народився ✋🏻
⠀
Я дуже вдячна тим, хто писав мені приємні слова і вірить в мене. Дякую, ви надихаєте🙏🏻😘

15/09/2017

06/05/2017

Випускний 🔔
• Я навіть передати вам не можу, як мені було прикро, що всі мої однокласники з України, дивним давно закінчили школу, а мені ще рік буде потрібно "відсидіти" в цій школі. Але от і закінчилися ці три роки, я дочекалась свого останнього дзвоника, якого я зустріла зі сльозами на очах. Хоч я і щаслива, що нарешті повернусь до рідної домівки, але є люди, приятелі, вчителі, за якими я буду неймовірно сильно тужити.
Я б ніколи не могла навіть подумати, що вчителі можуть бути друзями. Навіть не просто знайомими, а справжніми друзями, які не будуть осуджувати, а підтримають і допоможуть. Друзі, які в свій вихідний, замість того щоб відпочити з родиною, приїжджають до тебе в гуртожиток, щоб допомогти з наукою. Друзі, якім можна довірити таємницю і відкрити свою душу, а вони взамін поділять своїми 😁 З такими приятелями , можна і інших вчителів пообговорювати (це вже так, посекрету)
А найдорожче з цього всього те, що мені довелось почути від свого друга, мого класного керівника: "Мої двері завжди будуть відкриті навстіж для вас!"
P.S. Я довіку буду вдячна людям, які були поруч, незважаючи ні на що 😘

03/05/2017

📚 Хотіла б поговорити про те,як мені було їхати навчатися до Польщі і які були враження { частина 1} •Щиро кажучи, я не горіла великим бажанням покидати рідну домівку, їхати за тисячі кілометрів, покидати своїх рідних і друзів, мені всього ж то 16 років було, дитина, яка тільки 9-тий клас закінчила, а мене від мами вирішили забрати. Ой, це рішення приймалось довго і важко. Але батько, як голова сім'ї зробив остаточне рішення, мушу їхати!
Пам'ятаю, як довго плакала, як біля автобусу тато мені говорив, що дуже любить мене і бажає тільки кращого, а ще розповів, як йому у свої 17 років довелось поїхати навчатись, навіть далі ніж мені. (думаю про це розповім іншим разом. Краще, щоб хтось мені про це нагадав, якщо звісно вам буде цікаво ☺)
Так от, перша моя поїздка до цієї не звичайної країни відбулась біля 14 вересня 2014 року. Всі мої однокласники вже навчались, вже були знайомі між собою, а я звалилась до всіх на голову, новенька, яка ні мови не знає, да і взагалі не мала поняття куди її привезли. Ой ,важко мені було перші місяці. Вчителі не дуже добре говорили українською, треба було ще навчитись їх розуміти, деякі взагалі тільки на польській мові говорили, , підручники польською, для мене це був ад. Ви би бачили мої очі і вираз мого обличчя, коля я дізналась, що не буде в мене осінніх і весняних канікул ,а що навчання до кінця червня, мене просто приголомшило. Сльозам не було кінця. Так якось з часом все ставало на свої місця, знайомилась з новими людьми, стала ближче з матусею і татусем, зрозуміла хто дійсно справжній, ліпший друг, якого ніколи не замінити. Зрозуміла, що моя(!) кохана людина, була весь цей час так близько, а я дурненька не помічала............продовження пізніше.................... • А покищо ,мої три роки проведені в цій школі промайнули. Були чудові моменти, були і важкі. Але зараз мене чекає матура, до якої залишились лічені дні. Побажайте мені успіхів
Я можу годинами розповідати, що відбувалось зі мною у цій диво школі, за дивовижні три роки. (якщо буде цікаво, спеціально зроблю "диво ситуації" пост)
P.S. запитання, критику, поради і інше, пишіть у коментарях 👇

25/03/2017

Знаю, фото не гарною якості, але головне момент , який відображенний на світлині ,все ж таки це пам'ять!
Втомившись від не легкого навчання у випускному класі , ми маленькою групкою з восьми учнів, які ходять на розширену польську, однозначно вирішили. Що похід до сучасного театру, внесе якісь фарби в буденне життя. Дійсно, так і трапилось!
Ми дружньо зібрались, ну як дружньо, ми попросили вчительку 😅
А тепер серйозно, було важкувато, ми біля місяця не могли однозначно вибрати день, спектакль, як ми туди будемо їхати і багато інших детелей. Але це ж лише дрібнички порівняно з тим, які імоції нам доведеться пережити. Ми ж то знаємо, бо це не перша поїздка до сучасного театру, але то вже зовсім інша кумедна історія 🙈
Нарешті узгоднивши все, а правильніше сказати, за нас все вирішила пані (Так...ми дорослі, відповідальні, повнолітні діти, які не можуть вибрати п'єсу, яку їм доведеться оглядати). Всі причипурились і відправились в невеличку мандрівку на півтори години до більшого міста (як ми кажемо, в Ольштині навіть аеропорт є. А раз так, то це вже не село, а МІСТО). Гадаю, як всі знають, в дорозі завжди приємно поговорити на якусь не звичну тему, то ж три людини, які від початку їхали(двоє чекали на місці, а троє своїм авто поїхали) зробили такий галас в маленькому автобусі на вісім осіб, що було відчуття ніби футбольна команда їде. Врешті решт, ми прибули на місце призначення і купили білети, на неймовірну виставу "Танго". Ми як раз проходили на лекціях цю трагікомедію, написану Славомиром Мрожком. Чесно, якою б нудною не здавалась література, в ній можна віднайти, щось чудове. Я була в захваті від усього побаченого, почутого, а особливо від неймовірної компанії, яка була поряд 😊
Зичу , щоб вас завжди оточували тільки важливі люди і незабутні враження 😉

24/03/2017

Так подобається ця фотографія!
А як же все просто, вирішила зробити сєлфі 🙈 і сонечко зробило своє діло😊
Погода сьогодні тішила приємністю і теплом, вечір був неймовірний, з враженнями на все життя 😉

21/03/2017

Обміркувавши все, я вирішила писати рідною, солов'їною мовою😊
!Хочу поділитись веселим фото!
Сьогодні в Польщі мов би святкується день весни (день весняного рівнодення) і кожен охочий, має право перевдягнутися в будь-якого персонажа. Людській фантазії не має меж і перешкод, ось я і вирішила бути єдинорогом. Це така собі дитяча мрія, втілена в реальність 😅
Не мала кількість людей ,була дуже здивована моїм вибором, але більше всього їх здивувала інформація про те, що цей досить не звичний костюм я зробила сама, з підручних речей. Маю надію, що і ви оціните мою роботу.
Всім гарного настрою і побільше креативності 😉

18/03/2017

Немного пафоса🙈
Как всегда, в общежитии не очень весело, решили прогуляться. Хоть на улице и был дождик ,но как говорят: "у природы нет плохой погоды "!
Не давно купила себе шляпку и как же это так, чтобы я не пошла в ней, ну и фотографии обязательно нужно сделать 😅
Вот и подняла себе настроение, и вам желаю всего хорошего 😙
Поделитесь и вы в комментариях о погоде в своем городе) 😉

16/03/2017

Вот так выглядит моя боль😢
С двух лет мне приходится носить очки, из-за проблем со зрением. Раньше терпеть их не могла, ломала, закапывала, била, выбрасывала, делала все, чтобы не носить их. Но спустя года осознала, что это даже не плохой аксессуар 👓 и полюбила всем сердцем. Но вот не прошло и года , а они ломаются прям у меня в руке 😞

14/03/2017

Это был достаточно интересный день, в поисках гирлянды для фото и подготовки декораций.
Задумку я давненько увидела в интернете и очень долго носила эту мысль в голове. И вот когда пришло время воплотить это в реальность, у меня началась паника, ведь у меня ничего нет. С самого утра я бегала и подготавливала все, еще пол дня уговаривала подругу сделать серию фотографий😂
Вот так и появились на свет эти фото)