How to be/ Як бути

06/10/2017

Хочу зробити заяву тут. Alyona Mamay (я) і Liza Smirnova закриваємо сторінку Хвилина для міста: прекаритет.

На перший погляд, цей крок видається дивним у час, коли питання про базовий дохід, справедливий розподіл робочого часу і місць є якнайбільш актуальними. Через кризу прекарна (нестабільна, тимчасова зайнятість), на яку часто доводиться переходити вимушено, стає більш поширеною, і аж ніяк не можна сказати, що проблема роботи без жодних гарантій страхування, соц. забезпечення та і банально заробітку - "не на часі". Тим не менш, ми з Лізою порадились і вирішили припинити постити щось на сторінці, й для цього є цілком конкретні причини.

"ХДМ" початково задумувалась, як ресурс (чи як проект) для викладу акцій і перформансів на прекарну тематику. Сторінка проіснувала у такому форматі певний час, після чого з'явилась потреба трансформувати "Хвилину для міста" у ГО і розпочати постити текстовий матеріал. Але ні фінансової підтримки, ні людей, які могли б взяти на себе частину відповідальність за ГО, у середовищі того самого прекаріату не знайшлось. І я сама, після випуску із вишу, "офіційно" поповнила його ряди.

Зараз "ХДМ" підтримує видимість якогось руху (і нашої з Лізою працевлаштованості). Але це тільки видимість, без якихось дієвих альтернатив УЗАГАЛІ.

Відсутність поступу в питаннях вразливої, тимчасової праці, маргіналізація і замовчування проблеми у ЗМІ й публічних дискусіях є разючою. Із цією темою потрібно працювати, і не одній мені. Тому цим я, (не в рамках сторінки) і планую займатись далі, а нам усім, поміж тим, потрібно якось солідаризуватись.

Залишаю тут лінк на книжку по прекаріату від Гая Стендінга (базова річ для входження у тему і читається легко), а також більш актуальне інтерв'ю з ним. Також матеріал з різних джерел можна переглядати на цій сторінці, вона не буде оновлюватись, але залишається у відкритому доступі.

https://www.guardianbookshop.com/precariat.html
http://strelka.com/ru/magazine/2016/11/29/standingprecariat

Strelka Magazine встретился с экономистом и выяснил, почему прекариат радуется, когда миллиардерам снятся кошмары, и зачем человечеству необходим безусловный базовый доход.

26/09/2017

Варто читати усім, якої політичної лінії ви б не притримувались.

Книжка розповідає про історію та сучасність лівих рухів і партій у Західній, Південній та Північній Європі. Колектив авторів, які відрізняються за своїми підходами та оптикою, аналізує різноплановість радикальних лівих сил у різних європейських країнах: як «старих» лівих, що ностальгують за Радянськ...

02/09/2017

https://knife.media/freelancer/?utm_source=social&utm_medium=recom&utm_campaign=fb

Катя Колпинец — о многомиллионной социальной группе, которая никак не представлена в массовой культуре, о свободе распоряжаться собой и цене, которую за нее приходится платить.

24/08/2017

"Нова міська криза, набагато більша, аніж просто криза міст, – це головна криза нашого часу" – "криза околиць, самої урбанізації та сучасного капіталізму у вищій степені".

https://varianty.lviv.ua/45713-kreatyvnyi-klas-vzhe-ne-vriatuie-svit

Переклад огляду нової книги гуру "креативної економіки" Річарда Флориди, в якій той визнає, що був неправий

17/08/2017

Текст брошури, які я роздавала на "Акції в дверях"

"“Акція в дверях”

Передмова

У червні я розробила свій проект, "Хвилина для міста: прекаритет". В рамках нього я постила на сторінку різноманітні статті на тему прекаріату, робітників й робітниць на тимчасовій зайнятості. Також вішала плакати в Академії і НаУКМА з опитуваннями студентів й проводила декілька акцій і перформансів, в яких намагалася пов'язати свій власний профільний досвід із проблемою прекариальних робітників загалом. Вдалося це мені, м'яко кажучи, не дуже, через низку причин, зокрема - відсутність досвіду й нікчемно мало розроблена тема прекариального робітництва в Україні.

Через цей печальний досвід першого місяця роботи проекту я вирішила "заморозити" його й не проводити до кінця літа ніяких акцій, натомість зосередившись на практикуванні перформансу, а також поїздках на конференції для ГОшників, оскільки задумала реформувати проект в організацію.

Підготовка до акції

Тож після цього "освітнього марафону" почалась літня практика й постало питання вибору - чи відкладати мені свою ,"соціальну діяльність" з підготовки ГО, перформативну практику й соціологічну самоосвіту на користь писання олійного живопису чи, все ж, продовжити займатись тим, що, як я вважаю, важливо для суспільства (бодай навіть мізерної її частини) й принесе мені досвід, моральне задоволення й, можливо, гроші?

Я довго вагалася й до середини осінньої практики все ж думала виставити щось. Але в якийсь момент я зрозуміла, що мій страх перед реалізацією себе як перформерки в Академії є ознакою тиску цієї системи на мене, а я вважаю, що студентство має бути вільним у виборі медіумів, тем, технік у наших стінах.
Тож біля трьох останніх тижнів я займалася розробкою цієї акції, підключивши до її створення десятки дорогих для мене людей.

Я думала про те, як показати цю акцію більш ефектно, щоб викликати в людей сильні емоцій, як залучити у неї більше студентів для ефекту масовості мого голосу. Я хотіла абстрагуватись від прекариальної тематики в бажанні вибороти право робити перформанси й акції й навчатися на перформативному факультеті особисто для себе.

Але я зовсім забула, чому мене почала так турбувати тема прекариальних робітник_ів\ниць. Я живу з батьками, здобуваючи собі кишенькові гроші від продажу своїх старих речей на олх й не сподіваючись на стабільну роботу в майбутньому. Я є прекариальною робітницею чи стану нею в недалекому майбутньому.

І я хочу, щоб прекариальні робітники й робітниці - усі, хто працює без контракту, тримаючись на роботі на чесному слові, всі, хто загинається на сезонних заробітках за кордоном, хто не може знайти постійну роботу за фахом, бо не має потрібного стажу, віку, національності, об’єднувались для спільного виборювання своїх прав.

Я щодня варюся у цьому відчутті нестабільності, й це бажання зробити акцію - вияв мого глобального відчаю. Я не можу мислити поза межами капіталістичної системи, що породила прекаріат, протестуючи проти академічних рамок.

Академія

Відсутність нових факультетів й дисциплін зумовлена тим, що академічні техніки виконання робіт, олійний живопис взагалі, все ще користуються попитом на нашому арт-ринку. З цього випливає, що користуються вони й попитом у навчанні в студентства, тому бажання бунтувати у більшості немає.

Але що щодо тих, хто хотів би творити у сучасному мистецькому ключі, стати веб дизайнер_ом/кою, писати культурологічні статті чи, можливо, заснувати свій власний інтернет-ресурс? Це роботи, що дають надію на який-не-який стабільний заробіток в майбутньому, але чи всі мають гроші на просунуті приватні курси? Хто має цьому вчити? Хто має відповідати за людей, що роками здобувають ці навички за межами Академії, не відвідуючи її?

Проблема нестабільної зайнятості в майбутньому нависла наді мною й над усім студентством в Академії. Вона виходить далеко за межі академічних стін, але в межах цих стін її навіть не пробують вирішити.

Тож я вирішила звернути на неї увагу й сісти у дверях Академії, поклавши поряд із собою ці листи. Якщо ви відчуваєте те ж, що і я, можете приєднатись до мене й сісти поряд, або біля будь-яких інших дверей. Можете сісти біля дверей майстерень, протестуючи проти закритості наших переглядів, адже критика за нашими спинами не дає нам можливості розвиватись. Можете написати про те, що турбує вас в Академії, на чистому листі, що я докладаю до цього опису, покласти біля себе під час цієї акції чи біля мене."

02/08/2017

"У рамках проекту ЗМІНА: Імпульс фонд ІЗОЛЯЦІЯ шукає дослідників для вивчення соціальних змін і розвитку місцевих недержавних організацій у Маріуполі, Краматорську й Слов’янську. У фокусі дослідження - вплив воєнного конфлікту, появи внутрішньо переміщених осіб і розвитку громадських організацій на зміни економік міст, створення робочих місць та ситуацію з правами людини."

https://izolyatsia.org/ua/project/zmina-impulse/open-call/

У рамках проекту ЗМІНА: Імпульс фонд ІЗОЛЯЦІЯ шукає дослідників для вивчення соціальних змін і розвитку місцевих недержавних організацій у Маріуполі, Краматорську й Слов’янську. У фокусі дослідження - вплив воєнного конфлікту, появи внутрішньо переміщених осіб і розвитку громадських організацій на з...

27/07/2017

https://www.artsy.net/article/artsy-editorial-artists-gallery-representation

For young artists, securing gallery representation can seem like an unobtainable goal. But it doesn’t have to be a pipe dream.

20/07/2017

https://vimeo.com/153919967?ref=fb-share&1

Ульяна Быченкова (2015) Дипломная работа Мастер - Алексей Шульгин.

17/07/2017

https://vc.ru/p/the-end-of-the-internet-startup

Редактор издания Vox Тимоти Ли о том, почему молодые технологические компании либо не растут, либо продают свой бизнес.

12/07/2017

http://commons.com.ua/uk/bilchenko/

Майдан, в отличие от майского бунта в Сорбонне 1968 года, Болотной, Манежной или Occupy Wall Street, не смог в достаточной степени либерализировать арт-пространство, не смог сделать его множественным, как и положено быть искусству, потому что Майдан, кроме демократической идеи, по понятным причинам…