21/07/2021
Сьогодні поговоримо на тему камерна & велика сцени.
Почнемо з Великої.
Характерне її поняття — МАШТАБНІСТЬ.
Обов’язковою умовою є потужна режисура, складні, детально продумані декорації та сценографія; свої особливості та правила гри акторів, подача тексту. Є чітке розмежування між глядачем та акторами. Так звана «4 стіна» (в наступних дописах детально розкажемо).
Ключовою ознакою камерної (маленької) сцени є «інтимність» (від латинського — самий внутрішній, задушевний), а саме глибина почуттів. В даній ситуації між актором і глядачем.
Граючи на маленькій сцені, актор знаходиться наче «під мікроскопом». Гдядач настільки близько, що бачить і відчуває кожну емоцію героїв. Природа існування актора ніби в кадрі камери, де об’єктивом є сам гдядач.
В підборі матеріалу є також свої особливості — кожна сцена диктує свої умови.
На відміну від Великої сцени, в камерному театрі рідко використовуються якісь спецефекти. Вистава тримається на професійній грі, яка має бути максимально чіткою та правдивою, де актор не має права на помилку.
На сьогоднішній день як раз форма камерного театру є найбільшпопулярною в Європейських країнах.
В нас, нажаль, фінансування іде на великі театри, а камерні — виживають за власний рахунок та за підтримки глядацької любові і теплого відношення.
Чи був вибір наш в сторону камерного театру випадковим? НІ! Це була свідома необхідність. Хоча фінансова сторона теж мала вплив (маленькі театри все-таки менш затратні).
До речі, ще в дореволюційні часи у Києві був незвичайний «Інтимний театр». Про нього ми скоро напишемо ✍️
#наштеатр🧡 #камернаясцена #маленькаясцена
