20/02/2021
Пам'яті Небесних Воїнів присвячується
Як гарно було бігати з дітлахами по берегу затоки Дніпра. Таке враження, що це зовсім не берег, а скляне, вкрите геометричними відзерунками полотно. Зіткане подихом вітру з кришталевих ниток.
Воно лускало під вагою тіла та розбігалось судинами тріщин, окреслюючи форму стопи. Було відчуття, ніби ми велетні чи важкі залізні трансформери. Бо ж від наших кроків тріщала та здригалась земля.
Хрумкаючи розколи утворили незвичний матеріал - крижане скло. І ми вірішили з цих уламків побудувати замок.
Поки діти вовтузились з кригою окинула поглядом все навкруги.
Боже, яке ж воно гарне. Розлога затока була вкрита товстим шаром снігу. Під ним ховалася товста крига, яка на своїх плечах тримала рибалок. А також бажаючих прогулятися по воді, що причаїлась під льодяним покривом.
Величене дерево-близнюк тягнуло свої довгі віти вгору. Наче виконувало ранкову гімнастику. А може воно з кимось віталось? Точно! Ось воно що. Дерево махало небу!
Небо. Розлога блакить, яка гіпнотезує погляд. Поруч з тобою вже не відчуваю себе велетнем. Лиш непомітною піщинкою в широтах всесвіту. Що ж там?
Там, пухнаста перина, на якій гойдаються, наче прикраси на ялинці - планети, а зірки, як вогники. І наша Земля, одна з найкращих прикрас.
Не тому, що багата усілякою живністю, рослинністю, морями чи океанами. А тому, що на ній живуть люди. Серед яких є люди-зірки. Це ті, які готові боротися, жертвувати і навіть загинути за світлу ідею.
Люди-фундамент, на якому закладаються основи права та свобод демократичних держав. Люди, які своїм, часто коротким, але яскравим життям врівноважують шальки терезів справедливості.
Насправді, вони перемогли смерть. Бо лишаються живими завдяки своїм вчинкам. Перетворючись в зірки - орієнтири, що сяють ген, ген в небесах, освітлюючи нам путь.
Поки мене захопили в полон роздуми, діти побудували свою крижану фортецю. Кожен поклав свій шматок. Зводили споруду разом без сварок і нарікань, як не дивно. Моє творче око оцінило.
Ого, а круто ж вийшло. Мені здається, діти здатні розфарбувати в колір навіть самі темні сторінки історії. Бо вони вірять в чудо, в те що добро переможе зло. Може саме їхня віра і рятує нас?