17/08/2026
Про виставку «ХЕРСОН: НЕ/вкрадене. Штудії та омажі» в WEartMuseum / Одеський музей західного і східного мистецтва пише Мартін Доразін — кореспондент чеського медіа iROZHLAS.cz. У статті йдеться про те, як відомі українські художники створили нові твори як пошану авторам робіт, викрадених під час російської окупації з Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка.
🔷 «ЦИМ МИ ОБ’ЄДНУЄМО НЕ ЛИШЕ ХУДОЖНИКІВ, А Й УКРАЇНУ». В ОДЕСІ ЕКСПОНУЮТЬ РОБОТИ, СТВОРЕНІ ЗА МОТИВАМИ КАРТИН, ВИКРАДЕНИХ РОСІЯНАМИ 🔷
Херсон: НЕ/вкрадене. Під такою дивною, але влучною назвою в Одеському музеї західного та східного мистецтва відкрили виставку, присвячену творам, які російські окупанти вкрали та вивезли з музеїв та галерей Херсона, міста на півдні України. Автори виставки попросили відомих українських художників створити нові роботи як данину пам’яті авторам, чиї роботи забрали росіяни. «З 14 тисяч експонатів Херсонського музею вкрадено 11 тисяч», – пояснює організаторка Олена Балаба.
Колись у підвалі Одеського музею західного та східного мистецтва був музичний клуб. Зараз там розташовано укриття, яке водночас є оригінальним виставковим простором. Серед відвідувачів пробирається пані Олена Балаба, мистецтвознавиця та журналістка, яка придумала цю виставку.
«З 14 тисяч експонатів Херсонського музею вкрадено 11 тисяч. Я зв’язалася з речницею музею та запитала її: «Скажіть, які 20 найцінніших творів вкрали?» Вона надіслала мені їхні фотографії. Я не хотіла, щоб це були точні копії, а твори, які були б даниною поваги та вдячності старим майстрам. Мене надихнули дослідження Матвія Вайсберга, який займається цим ще зі студентських років», – описує вона.
Спочатку Матвій Вайсберг хотів створити етюд до викраденої картини одного з найвідоміших мариністів світу Івана Айвазовського. Але потім він усвідомив, що її захочуть усі. І він обрав досить маловідомого художника Григорія Сергєєва, який малював за мотивами старих листівок у 1920-х роках.
«Матвій Вайсберг намалював Річковий вокзал у Херсоні за мотивами Сергєєва, і всі херсонці кажуть: Боже, це справді наш Херсон», – каже мистецтвознавиця.
«У Матвія багато друзів-художників – вони підтримали мою ідею та додали щось своє. Наприклад, графік Андрій Левицький, який до етюду одного суто радянського автора, що зображує херсонську аптеку та церкву, додав три власні роботи, і так виник триптих «Час повітряних тривог». Це його інтерпретація відчуттів під час бомбардування шахедами», – пояснює Олена Балаба.
🔹 Замість танків вона пише про картини
Вона готувалася до цієї виставки кілька років, і її мотивація тісно пов'язана з Херсоном та російською агресією. «Під час російського вторгнення – якраз у березні 2022 року – я подала заяву до військової адміністрації. Я хотіла потрапити до військово-морського флоту, з яким співпрацювала з моменту його виведення з Криму, але мене не взяли – мабуть, боялися, що я знищу їхній флот своєю енергією, що мене трохи образило», – зізнається вона.
«Після звільнення Херсона ми поїхали туди знімати репортаж, але потрапили під шалений обстріл. Я пообіцяла собі, що якщо виживу, то все одно допоможу херсонцям. І якщо ви не хочете, щоб я писала про танки й ракети, я писатиму про картини та скульптури», – заявляє журналістка.
Виставка «Херсон: НЕ/вкрадене» стала природним наслідком цього. «Протягом 2025 та 2026 років ми зібрали 42 роботи художників з різних куточків України – з Одеси, Києва, Харкова, Львова, Дніпра та Запоріжжя. Таким чином ми об’єднуємо не лише художників, а й Україну, і доводимо, що ми живі та що можемо створювати красу навколо себе», – наголошує Олена Балаба.
🔹 Сумний спів
Коротше кажучи, мистецтво надихає мистецтво. Наталія також приїхала на виставку, щоб співати біля картин. Однак ніхто з організаторів її не запрошував. «Мені дуже подобається співати біля картин. Моя мрія – приїхати до Праги та організувати там подібний перформанс. Я співаю пісні на їдиш, православні пісні, псалми та класику, таку як «Stabat Mater» Перголезі, «Реквієм» Моцарта чи пісні Лу Ріда», – перелічує вона.
Наталія по черзі співала собі та відвідувачам біля кожної картини, яка привертала її увагу. І це був сумний спів. Ніхто не знає, чи взагалі хтось колись побачить твори, які вкрали росіяни, і не лише в Херсоні.
https://www.irozhlas.cz/zpravy-svet/spojujeme-tim-nejen-malire-ale-i-ukrajinu-v-odese-vystavuji-dila-zhotovena-dle_2607311330_jho
