16/06/2026
Сьогодні День Блума (англ. Bloomsday, ірл. Lá Bloom) — на честь Леопольда Блума, героя роману Джеймса Джойса "Улісс" (і, звісно, самого роману та його автора).
16 червня — день, у який відбуваються події роману.
У Вікіпедії є доволі докладна стаття про це свято:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%83%D0%BC%D1%81%D0%B4%D0%B5%D0%B9
* * *
Лучано Беріо, "Тема" (Оммаж Джойсу).
Електроакустична музика, рання електроніка 1958 року, обробка записаного на магнітофонну плівку голосу дружини Беріо, співачки Кеті Берберіан:
https://youtu.be/2H4gehdHloQ
Я вибрав запис із танцем Сяо-Суань Янг (Xiao-Xuan Yang), вона назвала свій номер "Сигнал". Мені подобається як вона танцює, але раптом вам — ні, не дивитися можна завжди, а "саундтрек" там оригінальний, тобто "Тема".
* * *
Ґрунтовний авторський коментар Беріо (потім ще трішки докину історії створення):
Якщо досвід електронної музики важливий, а я вважаю, що це так, його сенс полягає не у відкритті нових звуків, а в можливості, яку він дає композиторові інтегрувати ширшу сферу звукових явищ у музичну думку, тим самим долаючи дуалістичну концепцію музичного матеріалу. Подібно до того, як мова — це не слова з одного боку та концепції з іншого, а, радше, система довільних символів, за допомогою яких ми надаємо певної форми нашому способу життя у світі, так і музика не складається з нот та умовних стосунків між людьми, а радше ототожнюється з нашим способом вибору, формування та структурування певних аспектів звукового континууму.
Віршування, просодія та рими гарантують поезію не більше, ніж ноти — музику.
Саме в рамках цієї загальної перспективи слід підходити до Thema (Omaggio a Joyce) для магнітофонної стрічки, написаної 1958 року.
Я спробував музично інтерпретувати читання тексту Джойса, розвиваючи поліфонічний задум, що характеризує одинадцятий розділ «Улісса» (під заголовком «Сирени», присвячений музиці), чия оповідна техніка була вибудувана автором на ключовій основі поліфонічної музики: фуга з каноном.
У цій роботі я не використовував звуки, вироблені електронікою; єдине джерело звуку — запис голосу Кеті Берберіан, яка читає початок одинадцятого розділу "Улісса". Текст читається не тільки в оригінальній англійській версії, а й в італійському (Монтале) і французькому (Джойс, Ларбо) перекладах.
У Thema я хотів досягти нового виду єдності між промовою і музикою, у розвитку можливостей безперервної трансформації одного в інше. Завдяки відбору та реорганізації фонетичних і семантичних елементів тексту Джойса, день містера Блума в Дубліні (четверта година пополудні в барі «Ормонда») на короткий час набуває іншого напряму, в якому більше неможливі відмінності між словом і звуком, між звуком і шумом, між поезією й музикою; ще раз ми усвідомлюємо відносну природу цих відмінностей та виразний характер їхніх функцій, що змінюються.
* * *
Беріо працював над "Темою" спільно з письменником Умберто Еко.
Вони були нерозлучними друзями, а в 1958 разом брали участь у радіопередачі "Присвята Джойсу", в якій текст "Сирен" зачитувався одночасно кількома мовами. Це був їхній перший спільний проєкт; "Тема" виросла з роботи над ним, але в ефір її не пропустили.
Також цю передачу можна вважати точкою відліку у створенні Беріо свого, мабуть, найважливішого твору "Симфонія" [авторське виконання: https://youtu.be/bpwO6Ig0YpU]
Коротше, вони приємно і корисно провели час.
* * *
Малюнок 1926 року самого Джойса — портрет Блума.
Напис на малюнку — Джойс намагався відтворити тут давньогрецькою перші рядки "Одіссеї", дещо помилково та з неточними наголосами. Ймовірно, через серйозні проблеми із зором, від яких потерпав у ті роки.
Оригінальна фраза:
ἄνδρα μοι ἔννεπε, μοῦσα, πολύτροπον
У перекладі Бориса Тена:
"Музо, повідай мені про бувалого мужа, що довго світом блукав"
