Театр Dell' Arte

05/06/2026

Перший день Українського Плейбек Фестивалю 2026

Ми нарешті доїхали до події, на яку чекаємо кожен рік.
За перший день ми змогли доїхати, познайомитися з новими людьми (на фестивалі 170 людей), станцювати Адаму, побути на майстер-класах, зіграти перформанс, поспівати пісні, побути разом і обговорити день.

Можна довго писати про те, що сталося і не сталося.
Та найцінніше, що ми беремо з цього дня, це вага людських історій, через які ми даємо та отримуємо доступ до сердець і будуємо нові глибші зв’язки між собою та іншими.

Сьогодні вже початок другого дня.
Сподіваємося він теж принесе багато цінних подій та відкриттів.

Далі буде.

31/05/2026

В перший день фестивалю .school.ua ми граємо перформанс на Українському Плейбек Фестивалі.

Вже третій рік поспіль наша команда планує зібратися майже повним складом, щоб провести 4 дні з плейбекерами з різних міст.
Кожен рік ми навчаємося, відпочиваємо, вибудовуємо нові контакти, знаходимося серед своїх, обіймаємося.

Цього року додасться ще один пункт. Вперше ми проявимося саме як театр, який зіграє на цьому фестиваль перформанс.
Дуже щемко від цієї думки.

Дуже вдячні .school.ua за довіру і за те, що в червні ми завжди знаємо, що будемо разом творити плейбек🧡

До зустрічі на УПФ
Скоро показуватимемо, як у нас там справи💫

27/05/2026

Після останнього перформансу ми відчули, на скільки цінною є довіра один до одного та бажання бути разом і робити спільну справу.

Весь процес від підготовки до шерингу в кафе був пронизаний бережливістю один до одного, важливістю бути тут разом та бажанням говорити про це всіма можливими модальностями. Через вправи, взаємодію на сцені, слова, сказані одне одному та залу, через обійми та доторки, дихання та тишу.

Ми є одне у одного.
І плейбек є.
Здається, більше нічого і не треба....

27/05/2026

16.05.2026 ми зіграли перформанс в Будинку мистецтв .

Відкрили для себе нове місце, нову сцену.
Це було легко, невимушено, камерно.

Ми розмірковували про важливі події, доленосні зустрічі та цілі, до яких ми йдемо, не дивлячись ні на що.

Щось щемке і тепле залишилося після цього перформансу.
Щось сталося, після чого хочеться прийти сюди ще не один раз.

27/04/2026

Наш перший виступ на фруктовій вечірці «Ніжна сакура» 🌸
Було по-справжньому тепло.
Щирі посмішки. Живі емоції. Історії про шлях — не завжди легкий, із перепонами, сумнівами, пошуками. Але з вірою, що все відбувається вчасно і на краще.
Ми проживали кожну історію.
І відчували — нас чують.
Особливо цінною стала та тепла атмосфера, яку ми розділили з глядачами.
Коли є контакт.
Коли є довіра. 💮

21/04/2026

29.03 ми прийняли участь у проєкті «Хай живе 8 березня» від

Звучали як жіночі, так і чоловічі історії, що дали змогу подивитися ширше на це питання.

Для нас було важливо дати поле для роздумів і власних історій на тему 8 березня.

Поговорили про те, як через маленькі вибори: подарунок собі, стрижка, знайти своє місце;
повертається контроль над власним життям.

Відчулося, що перформанс був, наче голос, який спочатку шепоче, а потім розгортається і дає собі право звучати.

Маленькою особливістю ще стала наша виставка замальовок з минулого перформансу «Сліди присутності».
Вона червоною ниткою історій поєднала два заходи і залишила слід на ще одному місці, де ви могли бути почуті.

02/04/2026

16/03/2026

Як ми відчуваємо історії та потрапляємо в серце глядача взаємодією на сцені?

Ми дихаємо і відчуваємо кожного, з ким скоро будемо грати перформанс.
Оглядаємося навколо і бачимо, як наповнюється зал.
Ми робимо крок на сцену і починаємо творити магію.

Під час перформансу є відчуття, ніби зникає «я», а залишаємося «ми», як єдиний організм.
Саме задля цього відчуття ми зустрічаємося кожного четверга на репетиції та збираємося за декілька годин до перформансу.
Щоб почути одне одного, відчути команду і бути одним цілим.
Тоді ми відчуваємо цю щільність контакту і через неї проживаємо ваші історії.

17/02/2026

Хоч у залі було холодно через постійні відключення,
ми генерували тепло в присутності одне одного.
Ми раді були виступити й познайомити освітян із плейбек театром — обережно, по-справжньому, через живі історії.
Звучало рідне місто, звучали спогади й те велике, щире серце, яке мають освітяни.
А найцінніше — коли після зустрічі підходили й тихо казали: «Дякуємо, що ви нас почули».
Саме заради цього ми й виходимо на сцену 💙