20/08/2026
https://www.facebook.com/share/1C5AXvpmNi/?mibextid=wwXIfr
Він виїхав із дому на 2 роки. Остаточно повернувся через 51.
За цей час Гайнц Штюке проїхав велосипедом близько 648 тисяч кілометрів, побував у 196 країнах і подолав відстань, якої вистачило б, щоб понад 16 разів обігнути Землю по екватору.
А почалося все з небажання прожити життя біля одного заводського верстата.
У листопаді 1962 року 22-річний Гайнц залишив роботу інструментальника у німецькому Гевельгофі. Він уже бачив своє майбутнє: та сама зміна, та сама дорога додому, ті самі дні — рік за роком.
Таке життя лякало його більше, ніж невідомість.
На старті Штюке мав близько 300 доларів, фотоапарат і важкий тришвидкісний велосипед. Сам велосипед важив 25 кілограмів, а на ньому лежало ще майже 50 кілограмів багажу.
Жодного світового рекорду Гайнц тоді не планував. Хотів доїхати до Токіо, побачити Олімпійські ігри 1964 року, а потім повернутися додому.
До Токіо він дістався лише 1971-го — на 7 років пізніше. Але на той час дорога вже не відпускала.
Європа змінилася Африкою, Африка — Південною Америкою. Потім були Сполучені Штати, Канада, Азія, Австралія та десятки віддалених островів.
Щодня Штюке долав у середньому від 80 до 120 кілометрів. Ночував у наметі, дешевих кімнатах, храмах, поліцейських відділках і будинках незнайомих людей. Одного разу довелося спати навіть у телефонній будці.
Гроші заробляв у дорозі. Фотографував побачене, друкував листівки та невеликі брошури й продавав їх приблизно за ціною чашки кави. За пів століття він зробив понад 100 тисяч фотографій — величезний літопис світу, який змінювався просто перед його об’єктивом.
Ця мандрівка не була безтурботною прогулянкою.
У пустелі Атакама Гайнца збила вантажівка. У Єгипті його побили солдати, у Камеруні затримали військові, а під час заворушень у Замбії він був поранений.
Та щоразу Штюке знову сідав на велосипед.
Його тришвидкісний двоколісний супутник став окремою частиною цієї історії. Раму зварювали й підсилювали 16 разів. Велосипед викрадали 6 разів — і щоразу знаходили та повертали власникові.
Більшу частину свого неймовірного маршруту Гайнц подолав саме на ньому. Лише пізніше пересів на складаний велосипед, з яким продовжив діставатися найвіддаленіших куточків світу.
Спочатку Штюке просто хотів подорожувати. І лише після 20 років у дорозі вирішив побувати в кожній країні.
Коли 1996 року він дістався Сейшельських островів і зрозумів, що мети досягнуто, очікуваної радості не відчув. Ставити крапку не хотілося.
Виявилося, справа ніколи не була у кількості країн, кілометрів чи печаток у паспорті. Йому просто хотілося знати, що чекає за наступним поворотом.
Книга рекордів Гіннеса назвала Гайнца Штюке найбільш мандрівним велосипедистом свого часу.
У 1995 році він власним коштом видав книжку спогадів «Навколо світу велосипедом». Згодом на основі його щоденників і фотографій з’явилася книжка Home Is Elsewhere («Дім — деінде»), а 2021 року вийшов документальний фільм The Man Who Wanted to See It All («Людина, яка хотіла побачити все»).
У 2014 році Штюке оселився у рідному Гевельгофі. Його невеликий будинок перетворився на музей із велосипедами, картами, записами та фотографіями.
22 липня 2026 року Гайнца Штюке не стало. Йому було 86 років.
Дорога, яка почалася в Гевельгофі, зрештою привела його туди ж. Але повернувся вже не молодий робітник, який боявся однакових днів, а людина, котра побачила майже весь світ із велосипедного сідла.
«Моє колесо крутить невідоме, яке чекає за наступним поворотом», — говорив Гайнц.
І це колесо крутилося 51 рік.
