Deslaw Cinema club

Deslaw Cinema club Deslaw Сinema club - це авторський проект любителів гарного кі?

Deslaw Сinema club - це авторський проект любителів гарного кіно.

Жанрова спрямованість Deslaw Сinema club доволі широка і включає в себе фільми майже всіх жанрів, на всіх мовах, насичене обговорення побаченого, в тому числі і на мові оригіналу для практики і спілкування з іноземцями та багато іншого. Deslaw Сinema club спрямований не на певний жанр чи аудиторію, а на розширення кругозору і приєм

не проведення часу з користю.

Засновники Deslaw Сinema club не вважають себе фанатами конкретних акторів і жанрів, які не просувають якусь кіностудію і не страждають артхаусним снобізмом. Головна мета - поділитися цікавими кіно знахідками і обговорити їх у колі однодумців.

У Deslaw Сinema club окрім кінопоказів також будуть проводиться науково-популярні лекції про український кінематограф.

На сайті кіноклубу розміщуються авторські рецензії, новини світу кіно, інтерв'ю та відео.

До Deslaw Сinema club можуть приєднатися всі бажаючі. Стежити за розкладом зустрічей і показів можна також на пабліках проекту.

Une affiche retrouvée au Musée Montmartre annonçant une projection au Studio 28 pour le vernissage de la 79ème expositio...
25/05/2024

Une affiche retrouvée au Musée Montmartre annonçant une projection au Studio 28 pour le vernissage de la 79ème exposition Prampolini en date du 15 novembre 1928 confirme que Deslaw se produit encore avec l’instrument insolite de Russolo. Cette affiche annonce en effet la projection de Tolstoï intime ainsi que La marche des machines, avec Russolo et son rumorharmonium.

¡Fuego!1949 р. Іспанія, 85 хв.Співавтором сценарію виступив Ежен Деcлав
25/05/2024

¡Fuego!
1949 р. Іспанія, 85 хв.
Співавтором сценарію виступив Ежен Деcлав

22/04/2023
"Images en négatif", 1955
13/01/2023

"Images en négatif", 1955

🗺🎬9 січня 1924 року народився Сергій Параджанов, кінорежисер, сценарист. Вірменин, який народився у Тбілісі, сидів у рос...
09/01/2023

🗺🎬9 січня 1924 року народився Сергій Параджанов, кінорежисер, сценарист. Вірменин, який народився у Тбілісі, сидів у російській в’язниці за український націоналізм.

Рік провчився у Тбіліському інституті інженерів залізничного транспорту. Потім вступив одночасно на вокальний факультет Тбіліської консерваторії та в хореографічне училище при оперному театрі. Після Другої світової війни вступив на режисерський факультет ВДІКу у Москві. По розподілу його направили на роботу до Києва. Тут Параджанов зняв ряд документальних і науково-популярних фільмів.

1964 року він презентував картину «Тіні забутих предків», яку зняв за мотивами твору Михайла Коцюбинського. Цей фільм приніс Параджанову міжнародне визнання. Зокрема, 39 міжнародних нагород, 28 призів на різноманітних кінофестивалях (із них 24 – гран-прі).

Під час прем’єри фільму, яка відбулася 4 вересня 1964 року у київському кінотеатрі «Україна» сталася акція протесту. Творча інтелігенція публічно засудила політичні репресії, які відбувалися в Україні.

У червні 1966 року з’явилася Постанова ЦК КПУ «Про серйозні недоліки в організації виробництва кінофільмів на Київській кіностудії ім. Довженка». Зокрема, критика стосувалася стрічок «Криниця для спраглих» (автор сценарію Іван Драч, режисер Юрій Іллєнко), «Звірте свої годинники» (Ліна Костенко, Юрій Ілляшенко), сценарій фільму «Київські фрески» (Сергій Параджанов).

«Дивна річ: знівечивши життя й кар’єру Параджанова-режисера, тюрма виплекала Параджанова-художника, – пишуть Дарина Венглінська та Марія Скоблікова. – Не маючи змоги довгий час проявляти себе у кінематографі, він зосередився на створенні колажів, що сприймалися його уявою як застиглі кадри кінострічки. За роки тюремного ув’язнення він зробив близько 800 робіт». Крім колажів він створив цілу колекцію ляльок, шикарно оздоблених дамських капелюшків.

123
22/12/2022

123

🕯🗺19 листопада 1989 року відбулося перепоховання у Києві на Байковому цвинтарі українських письменників і політв’язнів р...
19/11/2022

🕯🗺19 листопада 1989 року відбулося перепоховання у Києві на Байковому цвинтарі українських письменників і політв’язнів радянського комуністичного режиму – Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого.

Василь Стус − український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Відстоював вільний розвиток української культури. Творчість Василя Стуса заборонена радянською владою. Двічі арештований та ув’язнений. Помер 4 вересня 1985 року в таборі біля села Кучино Пермської області.

Юрій Литвин − український поет, письменник, журналіст і правозахисник. Заарештований та звинувачений у створенні підпільної націоналістичної організації «Група Визволення України» і засуджений до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував у мордовських таборах для політв’язнів. Помер 5 вересня 1984 року в таборі біля села Кучино Пермської області.

Олекса Тихий − український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в лікарні табору біля села Кучино Пермської області 6 травня 1984 року.

Їх прах привезли літаком із Уралу 18 листопада о 20.30 в аеропорт «Бориспіль». Там зі свічками й корогвами чекали близько тисячі людей. Домовини повезли до Свято-Покровської церкви на Куренівці. Там зранку 19-го покійних відспівали.

«Приблизно 30 тисяч людей вийшло на вулиці Києва, − згадував колишній товариш Стуса Василь Овсієнко. − Як ішли Володимирською повз будівлю КДБ, боялися, щоб не було провокацій. Але це була перша акція, де влада не посміла трощити синьо-жовті прапори, де нас не лупили древками й кийками».

🗺5 листопада виповнилося б 88 років від дня народження Кіри Муратової - режисерки світового рівня, лауреатки безлічі кін...
05/11/2022

🗺5 листопада виповнилося б 88 років від дня народження Кіри Муратової - режисерки світового рівня, лауреатки безлічі кінематографічних нагород і відзнак (1934-2018).

Про свою творчість вона говорила: "Можна знімати фільми, які приносять прибуток з глядачів. А я не знімаю таких фільмів, не вмію. Мої фільми подобаються меншості". Кіра Муратова завжди відзначалась своєю унікальною творчою манерою, філософським баченням картини світу.

Майже всі її фільми здобули всесвітнє визнання.

Кіра Муратова народилася в Румунії в м.Сороки (нині Молдова). У 1959 р. закінчила ВДІК. Як режисерка дебютувала на Одеській кіностудії. Вона жила і працювала в Одесі більшу частину свого життя.

Свої перші фільми зняла у співавторстві з Олександром Муратовим, першим її чоловіком.

Самостійними першими режисерськими роботами - фільмами "Короткі зустрічі" і "Довгі проводи" Кіра Муратова голосно заявила про себе. До фільму "Короткі зустрічі" вона сама написала сценарій, та зіграла головну роль. Її фільм "Довгі проводи" у 1987 році було нагороджено премією на Міжнародному кінофестивалі у Швейцарії, однак до того часу майже 15 років він був заборонений цензурою.

Цензура переслідувала Кіру Муратову. Вона навіть відмовилася зазначати своє імя' в титрах фільму "Серед сірих каменів" (1983 р.), який нещадно "порізали".

Однією з головних тем режисерки була нездатність людей до взаєморозуміння, коли кожен герой наче перебуває у своєму власному замкненому світі, куди іншим немає доступу.

До багатьох фільмів Кіра Муратова сама писала сценарії, іноді знімалася.
Багаторічним творчим партнером Кіри Муратової був її другий чоловік Євген Голубенко, художник-постановник, сценарист і фотограф.

Фільм Кіри Муратової "Астенічний синдром" у 1990 році отримав Гран-прі Берлінського кінофестивалю. Останніми роботами режисерки стали драми "Мелодія для шарманки" і "Вічне повернення".

🕯💔3 листопада 1937 року у карельському урочищі Сандармох було розстріляно 134 особи, всі, як зазначалося у «розстрільних...
03/11/2022

🕯💔3 листопада 1937 року у карельському урочищі Сандармох було розстріляно 134 особи, всі, як зазначалося у «розстрільних списках» – «українські буржуазні націоналісти».

Серед них:
▪️фундатор нового українського театру Лесь Курбас (1887-1937);
▪️один із найталановитіших українських прозаїків – Валер’ян Підмогильний (1901-1937);
▪️Микола Куліш (1892-1937) – драматург, громадський і освітянський діяч, газетяр, редактор;
▪️Микола Зеров (1890-1937) – лідер «неокласиків», надзвичайно тонкий науковець, поет, перекладач західноєвропейської та античної літератури;
▪️Григорій Епік (1901-1937) – драматург та сценарист;
▪️Матвій Яворський (1885-1937) – історик, політичний діяч, академік ВУАН;
▪️Володимир Чехівський (1876-1937) – український політик, громадський діяч, прем’єр-міністр УНР, один із засновників УАПЦ та багато інших.

Місце розстрілів в'язнів Соловецького етапу в урочищі Сандармох було виявлене у 1997 році карельським дослідником членом правозахисного товариства «Меморіал» Юрієм Дмітрієвим.

Загалом у Сандармосі у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей, переважно спецпоселенців і в'язнів з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителів навколишніх сіл. На сьогодні на площі 10 гектарів виявлено 236 розстрільних ям.

Саме тут було закатовано більшість українських митців та політичних діячів початку 20 століття, цей злочин радянських окупантів пізніше було названо «Розстріляне відроження».

Слава Україні! Друзі, Deslaw cinema club запрошує на кінопоказ: фільм-пророцтво Володимира Денисенка "Совість". Будемо р...
01/06/2022

Слава Україні! Друзі, Deslaw cinema club запрошує на кінопоказ: фільм-пророцтво Володимира Денисенка "Совість". Будемо раді зустрітися у суботу 4 червня о 17-30 в "Добрі".

Address

09100
Bila Tserkva
09100

Opening Hours

11:00 - 19:00

Telephone

096-363-30-02

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Deslaw Cinema club posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Establishment

Send a message to Deslaw Cinema club:

Share

Category