24/08/2026
UA II PL 🇺🇦 🇵🇱
Сьогодні ми постійно повторюємо, що живемо в складні, непередбачувані часи.
35 років тому, коли Україна проголошувала свою державну незалежність, часи були теж непередбачуваними та складними. Розподіл сил, сформований після Другої світової війни, саме розпадався, створюючи шанс для країн, спільнот, народів із власною культурою, історією, з беззаперечним прагненням до самостійності та самобутності - відбутися.
Цього моменту століттями чекало українське суспільство, яке, попри масові репресії, попри системне нищення його культурної та мовної унікальності, постійне позбавлення елементарних прав і гідності, не втратило цього найпрекраснішого людського прагнення — бути вільним.
Це прагнення свободи, гідності, турботи про власну мову та культуру так само глибоко близьке й польському суспільству. Саме тому ми вважаємо, що в моменти найбільших випробувань, у складні часи, які постійно повторюються, Польща та Україна мають: стояти солідарно, вміти підтримувати одна одну та розраховувати одна на одну. Попри відмінності, непорозуміння та розбіжності, сміливо дивитися в майбутнє й будувати його в ключі взаємного слухання, уважності та діалогу.
35 років тому була немислимою ціна незалежності, яку сплачує сьогоднішня Україна. Ми схиляємо перед нею голови й не втрачаємо глибокого переконання, що Україна переможе. І що українське прагнення свободи, незалежності, беззаперечний український героїзм стануть важливим елементом розбудови спільної Європи нашого майбутнього.
Слава Україні!
Слава Польщі!
--
Powtarzamy dziś ciągle, że żyjemy w trudnych, nieprzewidywalnych czasach.
35 lat temu, gdy Ukraina ogłaszałа swoją państwową niepodległość, czasy były również nieprzewidywalne i trudne. Zbudowany po II Wojnie światowej układ sił właśnie się rozpadał stwarzając szansę krajom, wspólnotom, narodom z własną kulturą, historią, z niepodważalnym pragnieniem samodzielności i odrębności aby zaistnieć.
Na ten moment od stuleci czekało społeczeństwo ukraińskie, które mimo powszechnych represji, mimo systemowego niszczenia jego kulturowej i językowej unikatowości, ciągłego pozbawiania elementarnych praw i godności nie straciło tego najwspanialszego ludzkiego pragnienia - być wolnym.
To pragnienie wolności, godności, troski o własny język i kulturę jest również tak silnie bliskie społeczeństwu polskiemu. Dlatego też uważamy, że w chwilach największej próby, w powtarzających się ciągle czasach trudnych, Polska i Ukraina powinny: trwać solidarnie, potrafić siebie wspierać i móc na siebie liczyć. Mimo różnic, nieporozumień i podziałów, odważnie patrzeć w przyszłość i projektować ją w kluczu wzajemnego słuchania, uważności i dialogu.
35 lat temu nie do wyobrażenia była cena niepodległości, którą płaci dzisiejsza Ukraina. Chylimy przed nią czoła i nie ustajemy w głębokim przekonaniu, że Ukraina zwycięży. I że ukraińskie pragnienie wolności, niepodległości, niezaprzeczalna ukraińska odwaga, będą ważnym elementem budującym wspólną Europę naszej przyszłości.
Niech żyje Ukraina!
Niech żyje Polska!
