22-27 жовтня, 26 листопада 2020
organizatorzy:
Teatr Polski w Poznaniu i Fundacja Reszka
współorganizatorzy:
Miasto Poznań, Instytut Ukraiński w Kijowie,
Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego,
Instytut Teatralny im. Zbigniewa Raszewskiego w Warszawie
організатори:
Польський театр у Познані і Фонд Решка
співорганізатори:
Місто Познань, Український інститут,
Міністерство культури і національної спадщини,
Театральний інститут ім. Збіґнєва Рашевського у Варшаві
Jeśli nie ty, to kto?
W dzisiejszej Polsce, także w Poznaniu, żyjemy z Ukrainkami i Ukraińcami w jednej wspólnocie. Po raz pierwszy od czasów powojennych stajemy się społeczeństwem wielokulturowym. Pytanie jednak, czy wiemy o sobie wystarczająco dużo, czy raczej powtarzamy stereotypy. Z tego też powodu Spotkania Teatralne Bliscy Nieznajomi – w ostatnich latach prezentujące jedynie polski teatr i sztukę – poszerzyły formułę i od zeszłego roku można zobaczyć w ramach festiwalu także spektakle oraz projekty artystek i artystów ukraińskich.
Tegoroczną edycję Bliskich Nieznajomych wyznaczają pytania. Jedno z nich wybrzmiewało w czasie rewolucji na Majdanie: Jeśli nie ty, to kto?, pozostałe postawimy w trakcie festiwalu:
Kto ma dawać nadzieję?
Kto ma budować wspólnotę?
Kto ma mówić o tym, co bolesne?
Kto ma ufać?
Kto ma „robić miłość, a nie wojnę”?
Podczas prezentacji, spotkań i debat będziemy pytać twórców i publiczność o to, kto mówi i w czyim imieniu. Do kogo należy opowieść, czy raczej wiele opowieści, widzianych z różnych pozycji oraz kształtowanych przez indywidualne i zarazem zbiorowe doświadczenia. Choć będziemy rozmawiać także o bolesnych wydarzeniach z przeszłości, to bardzo ważna będzie dla nas również rozmowa o możliwościach budowania nowego, lepszego świata ponad wspólnotami narodowymi, klasami i podziałami.
Wydarzenia festiwalowe przybiorą w tym roku rozmaite formy – spektaklu, czytania i wykładu performatywnego, audio-spaceru, multimedialnej instalacji, filmu dokumentalnego.
Pokażemy przedstawienie Więzi Teatru Wybrzeże w Gdańsku, na podstawie tekstu i w reżyserii Oleny Apczel, dla którego punktem wyjścia jest Majdan i „rewolucja godności”. Apczel jest jedną z czołowych reprezentantek nowego ukraińskiego teatru, a jednocześnie młodą kobietą, która ma za sobą doświadczenie hybrydowej wojny w Ukrainie (była wolontariuszką na froncie i organizowała pomoc dla ofiar konfliktu), a dziś dzieli swoje życie pomiędzy Ukrainą a Polską. Temat wojny wybrzmi także w czytaniu performatywnym tekstu Przysposobienie obronneautorstwa Dimy Levytsky’ego i znanego charkowskiego kolektywu teatralnego Piękne Kwiaty. Reżyser Jakub Skrzywanek, zaproszona do współpracy ukraińska aktorka Vera Popova i zespół aktorski Teatru Współczesnego w Szczecinie spróbują odpowiedzieć na pytanie, kto i w jaki sposób ma prawo mówić o dramatycznych wydarzeniach wojny, która jest prowadzona za naszymi granicami.
Projektując festiwal zależało nam na tym, by zainicjować współpracę artystyczną pomiędzy ukraińskimi i polskimi artystami, także tymi mieszkającymi w Poznaniu. Wierzymy, że zrealizowane przez nich premierowe projekty będą owocować twórczymi przyjaźniami i kolejnymi wspólnymi realizacjami.
Pierwszym wyprodukowanym w ramach festiwalu projektem będzie Ten spacer zainicjowany przez kijowski kolektyw teatralny z Kijowa Pic Pic, którego twórcami są Piotr Armianovski i Dima Levytskyi. Głównym medium, z którym pracują artyści jest spacer performatywny / audio-walk: publiczność podąża za przewodnikami słuchając jednocześnie narratora przez słuchawki. Użycie takiego medium sprawia, że codzienne przestrzenie, oswojone i zdefiniowane miejsca, odkrywają inne znaczenia – ukryte, zatarte, wymazywane, niewygodne. Tematem, który artyści będą badać i opracowywać artystycznie w ramach festiwalu jest doświadczanie miasta przez kobiety. Za warstwę muzyczną wydarzenia odpowiadać będzie Patryk Lichota. W ramach tego projektu powstanie także film dokumentalny (w reżyserii Magdaleny Mosiewicz) oraz odbędzie się debata o sytuacji i prawach kobiet w Polsce, a w szczególności w Poznaniu.
Druga festiwalowa premiera to wykład performatywny Republika Głuchych, który opierać się będzie na poetyckiej opowieści Deaf Republic autorstwa Ilii Kaminskiego – wybitnego poety, laureata Anisfield-Wolf Book Award (2020), wykładowcy akademickiego, krytyka, a jednocześnie osoby dotkniętej niepełnosprawnością słuchową. Wykład zawierać będzie fragmenty wierszy performowane przez głuchego artystę Daniela Kotowskiego, aktorkę Martynę Zarembę-Mąćkowiak, oryginalne nagrania poety oraz komentarze Anny Łazar – tłumaczki i krytyczki, przywołujące wybrane wątki z kultury współczesnej Europy Wschodniej. W ramach festiwalu publiczność doświadczy także multimedialnej instalacji Koincydencja stworzonej przez ukraińsko-polskie małżeństwo artystów młodego pokolenia mieszkające w Poznaniu – Yulię Andriichuk i Patryka Lichotę. Twórcy zaproszą publiczność do świata na styku kultur, by zobaczyć (i usłyszeć) to, co kulturowo nas łączy i odróżnia, jak i to, co jest nam bliskie i dalekie.
Choć głównym idiomem Bliskich Nieznajomych jest Ukraina, to w tym roku bardzo ważne jest dla nas także wyrażenie solidarności z Białorusią. Dlatego naszym gościem będzie jeden z najważniejszych artystów młodego pokolenia z tego kraju – mieszkający od niedawna w Poznaniu – Sergey Shabohin. Twórca stworzy instalację dedykowaną białoruskiej rewolucji.
Agata Siwiak /dyrektorka artystyczna, kuratorka/
Joanna Wichowska /kuratorka/
Якщо не ти, то хто?
В сучасній Польщі, і також Познані, ми живемо з українками і українцями в одній спільноті. Вперше з повоєнних часів стаємо багатокультурним суспільством. Однак, чи достатньо добре знаємо одні одних, чи радше повторюємо стереотипи. Це одна з причин, чому Театральні зустрічі Близькі незнайомі – що впродовж останніх років презентували лише польський театр і мистецтво – розширили формулу і з минулого року в межах фестивалю можна побачити також вистави і проекти українських митців і мисткинь.
Цьогорічна едиція Близьких незнайомих визначає питання. Одне з них звучало під час революції на майдані: Якщо не ти, то хто?, інші озвучимо під час фестивалю:
Хто має давати надію?
Хто має будувати спільноту?
Хто має говорити про болюче?
Хто має довіряти?
Хто має «робити любов, а не війну»?
Під час презентацій, зустрічей і дискусій будемо запитувати у митців і публіки, хто говорить і від чийого імені. Кому належить розповідь, чи, радше, багато розповідей, що формуються під впливом особистих і колективних досвідів, і на які ми дивимось з різних позицій. Хоча ми будемо розмовляти також про болючі події минулого, але для нас також буде дуже важливою розмова про можливості будування нового, кращого світу понад національними спільнотами, класами і поділами.
Фестивальні події у цьому році набудуть різноманітних форм – вистави, читання і перформативної лекції, аудіопрогулянки, мультимедійної інсталяції, документального фільму.
Покажемо виставу Пов’язь Театру Вибжеже у Ґданську, на основі тексту і в режисурі Олени Апчел, для якого вихідним пунктом є Майдан і «Революція Гідності». Апчел є однією з головних репрезентанток нового українського театру, і, водночас, молодою жінкою, яка має досвід гібридної війни в Україні (була волонтеркою на фронті і організовувала допомогу для жертв конфлікту), а сьогодні живе між Україною і Польщею. Тема війни прозвучить також у перформативному читанні тексту ДПЮ Дмитра Левицького і відомого харківського театрального колективу Прекрасні квіти. Режисер Якуб Скшиванек, запрошена до співпраці українська актриса Віра Попова і акторський колектив Вспулчесного театру в Щеціні пробують відповісти на запитання, хто і яким чином має право говорити про драматичні події війни, яка відбувається за нашими кордонами.
Проектуючи фестиваль для нас було важливо зініціювати мистецьку співпрацю між українськими і польськими митцями, включно з тими, які проживають у Познані. Віримо, що прем’єрні проєкти, які вони реалізують, спричиняться до творчої приязні і наступних спільних робіт.
Першим проєктом, що буде створений в межах фестивалю, стане Та прогулянка зініційований київським театральним колективом Pic Pic, який заснували Пьотр Армяновський і Дмитро Левицький. Головним медіумом, з яким працюють митці є перформативна прогулянка / audio-walk: публіка прямує за провідниками, водночас слухаючи оповідача через навушники. В результаті застосування такого медіуму щоденні простори, освоєні і визначені місця, відкривають нові значення – приховані, затерті, видалені, неправдоподібні. Тема, яку митці будуть досліджувати і опрацьовувати мистецько в рамках фестивалю – досвід міста через жінок. За музичне наповнення події відповідатиме Патрик Ліхота. В межах цього проєкту також буде створено документальний фільм (в режисурі Маґдалени Мосєвіч і відбудеться дискусія про ситуацію і права жінок у Польщі, зокрема у Познані.
Друга фестивальна прем’єра це перформативне читання Республіка глухих, за мотивами поетичної повісті Deaf Republic Іллі Камінського – видатного поета, лауреата Anisfield-Wolf Book Award (2020), академічного викладача, критика, і, водночас, людини з порушеннями слуху. Лекція міститиме фрагменти віршів, які перформує глухий артист Даніель Кротовський, актриса Мартина Заремба-Мацковяк, оригінальні записи поета і коментарі Анни Лазар – перекладачки і критикині, що звертаються до вибраних тем з культури сучасної Східної Європи. В межах фестивалю публіка досвідчить також мультимедійну інсталяцію Випадковість, яку створило українсько-польське подружжя митців молодого покоління, що мешкає у Познані – Юлія Андрійчук і Патрик Ліхота. Митці запросять публіку у світ на стику культур, щоб побачити (і почути) те, що об’єднує і відрізняє нас культурно, як і те, що близьке і далеке нам.
Хоча головною ідіомою Близьких незнайомих є Україна, але цього року для нас дуже важливим є висловлення солідарності з Білоруссю. Тому нашим гостем буде один із найважливіших митців молодого покоління з цієї країни – який віднедавна мешкає у Познані – Сергій Шабохін. Митець створить інсталяцію, присвячену білоруській революції.
Аґата Сівяк /художня директорка, кураторка /
Йоанна Віховська /кураторка/
