27/04/2023
Отримали невеличку статтю Лариси Кадирової до ювілею Олексія Кужельного. До вашої уваги:
Якщо говорити про Олексія Павловича Кужельного, то передовсім треба говорити про створення ним унікального в Україні театру «Сузір’я», унікального за створенням сецесійної, мінливої, мерехтливої, пластичної творчої атмосфери і для глядачів і для театральних творців, унікального за можливістю об’єднання акторів різних театрів, акторів різних творчих уподобань, акторів неспокійних духом та енергією. Збереженням самої будівлі української сецесії в різні перехідні часи та віднаходженям можливостей її реставрації, Олексій Павлович по сей день пропонує відчути справжню камерну красу, візуальну і психологічну... Десять років я працювала і мала можливість творити під орудою О.Кужельного, як режисера («Федра» Ж.Расін, «Посаг кохання» Г.Маркес, «Лист невідомої» С.Цвайг, Вона «Випромінювання батьківства» К.Войтили... ), змогла відчути свою можливість творення й мислення, мала можливість зустрічі з глядачем театрів Європи й Азії... Для мене , як режисер, Олексій Павлович продовжує в полі української театральної культури лінію психологічного «життя людського духу». Працюючи з таким режисером, я відчувала не диктат, а партнерство, відчувала концептуальність його режисури («Федра» Ж.Расіна), контрасність камерних напівтонів («Лист невідомої» С.Цвайга), пульсуючий, спопеляючий вогонь темпераменту («Посаг кохання» Г.Маркеса), пластичну духовність («Випромінювання батьківства» К.Войтили). Олексій Павлович дав зрозуміти мені мою самість після багаторічної роботи на великій сцені, дав зрозуміти аристократизм Малої сцени. Разом з тим О.П. стильно відчуває запропонований простір і насичує його творчими, культурними, шляхетними характерниками-акторами...Олексій Павлович прокреслює свою лінію творчого та людського розуміння в просторі й часі української культури. Вдячна Вам, Олексію Павловичу!
Лариса Кадирова
#ЛарисаКадирова
#УкраїнськийТеатр
