10/09/2024
Грайте, скрипалю!..
Милий скрипалю, зіграйте мені ностальгію
Вічних лісів, серенаду забутих полів…
Ви тільки грайте! А я поки трішки помрію,
І мелодійно за вітром майну навздогін –
За небокрай, де смарагдові зорі на стелі
Буду збирати у кошик для буднів своїх.
Грайте, скрипалю! Я вже пролітаю пустелю
Днів учорашніх, де сонце ховалось в барліг.
Грайте, скрипалю! Не треба мене так жаліти!
Хочу туди я – на струни до ваших октав!
Може, нарешті, мені перестане боліти
Та ностальгія, той сум, що надію забрав!
Грайте, скрипалю! Моя вже присутність стихає –
Зірка засяяла – місяця перша дочка...
Може, й колись по мені ностальгію зіграє
Рухом повільним язик золотого смичка…