Кінець 60-х в Україні. В Україні проростають перші паростки традиційної (в загальносвітовому сенсі) танцювальної музики. Біг біт просочувався через дипломатів, моряків, західні та східні кордони.
Звичайно, репертуар тогочасних груп контролювався спеціальними комісіями. Музиканти обходили заборони кількома методами: брали рок-н-рольні стандарти і писали до них свої тексти про комсомольців та невт
омних робітників; або ж використовували народні пісні, проте виконували їх у рок-традиції. Останній спосіб – можливо, спонтанно – сформував цілу сцену, що поєднувала центрально-східноукраїнське багатоголосся та карпатські ритми. Результат звучав цілком, як би тепер сказали, джаз-фанково, а часом навіть дещо психоделічно.
Слова «група» або «бенд» чомусь було забороненим – для класифікації цих колективів використовувалась абревіатура ВІА (вокально-інструментальний ансамбль). Музиканти були вдягнуті в дивні одинакові костюми (Бутсі Коллінз часом позаздрив би) і чоловіки переважно носили вуса, що, напевно, були ознакою їхньої сили та показником рівня тестостерону. «Moustache Fank» - так, мабуть, треба й назвати цю сцену. З вусами ми розібрались, fank – бо це був досить своєрідний, мутований фанк; фанк, що довго пробирався на цю територію через залізні мури та зіпсовані канали зв’язку й накладався на вже синкопований ритм гуцульської традиційної музики.
Тогочасна українська пісня стала найбільш популярною течією в цілому СРСР, незважаючи навіть на те, що величезна кількість музикантів мігрувала до метрополії – Москви. Хайп навколо українських 70-х та 80-х триває до цього часу – десятки юних діджеїв зносили не одну пару кедів, оббігаючи флімаркети з надією віднайти раритетну платівку. Mustache Fank - це дует, що актуалізовує укріїнські хіти. Ми - редактори золотих часів нашої естради! The first seeds of traditional (in global terms) club culture in Ukraine can be seen in the early 60s, during the so-called "snowbreak". The big beat was brought to the city by diplomats and sailors, crossing western and eastern borders. Musicians avoided this ban in several ways: they took rock and roll standards and wrote songs about komsomols and tireless workers; or they used folk songs, but played them in a rock tradition. The other method has perhaps spontaneously formed a whole new movement, that combined Central and Eastern Ukrainian polyphonic singing and Carpathian rhythms. It sounded quite jazz funky, and sometimes even a little psychedelic. The words "group" or "band" for some reasons were forbidden - to classify these groups the abbreviation VIA (vocal and instrumental ensemble) was used. Musicians were dressed in weird outfits (Bootsy Collins would be jealous) and men mostly wore mustaches that were probably a sign of their strength, and a high level of testosterone. Mustache Fank - so perhaps this movement should be called. Since we came clear with mustache, fank - because it was very peculiar, mutated funk, funk that made his long way through the iron walls and damaged communication channels and was mixed with the syncopated rhythms of traditional Hutsul music. VIA were invented by authorities in order to demolish influence of Western culture that was believed was designed to influence Soviet consciousness. It is phenomenal, but this plan mainly led to quite opposite results. 70s were the best times and a Renaissance for Ukrainian pop music. Contemporary Ukrainian songs became the most popular trend in the whole Soviet Union, despite the fact that a large number of musicians migrated to the metropolis - to Moscow. There is still a lot hype around Ukrainian 70s to this day - dozens of young DJs had their shoes rubbed off while searching flea markets for some vinyl.
