30/10/2024
«Обережно крихке»
Обережно крихке- це серія портретів моїх близьких.
Власне, майже 3 роки я виношувала це в голові, не наважувалась підібратись до цієї теми.
Я не знала, як саме я хочу це пережити. Влучною для мене стала думка зробити їх буквальні портрети. Найбільш просте часто є найбільш щирим і влучним.
Загально це така собі «родинна збірка».
Першим портретом стала моя сестра Алеся. Власне, вона відкрила серію, хоча першим кроком до цього проекту можна вважати мій автопортрет — «Я, Аня»
Ця серія про вразливість. Про крихкість перед почуттями до близьких. Про можливість втрати, яка ще більше дужче підсилює, але водночас надає сенс.
Ця ідея народилась коли мої близькі виїзжали під обстріли з Чернігова.
Мама подзвонила і сказала, що вони спробують виїхати з міста, щоб я пошукала їм місце для ночівлі, на випадок, якщо в них вийде. Після цього зв’язок з ними зник на 5 годин. Я почала шукала прихисток, знайшла садочок в Каневі, який приймав людей, там була їжа, вода, ліки і ліжка в підвалі. По телефону я домовилась, за жінку на милицях (маму) 15 річну дівчинку (сестру), чоловіка (тата) і кішку (Софу) і додала «Але, я не впевнена, що вони будуть», а в голові в мене було, «але, я не впевнена, чи вони живі». Я сиділа і думала лише про те, щоб вони були в безпеці, хотілось загорнути їх в пупирку і заклеїли стрічкою «обережно крихке», щоб з ними нічого не сталось.