15/04/2026
👉З невеликим запізненням, ділюся своїми емоціями від походу на концерт!🇩🇪☮️
ПОДОРОЖ У ЧАСІ ВИЩОГО КЛАСУ НІМЕЦКОГО РОКА!🇩🇪🎸
Пролог:
Вільгельмсгафен — місто, яке з 2022 року стало для мене частково рідним. Тут живе моя донька з родиною, і кожен приїзд ми з дружиною намагаємося не просто «гостювати», а проживати місто — через атмосферу, людей і, звісно, музику.
Невелике портове місто на узбережжі Північного моря. Старі причали, розвідні мости, військово-морська історія — усе це створює особливий настрій. Ідеальна декорація для вечора живої музики.
Продовження нижче 👇
День шоу:
Як завжди, опинившись тут, я шукаю концерти — і цього разу вечір обіцяв бути особливим:
"олдскульний" німецький рок, три гурти з історією.
На сцені:
▪️Bröselmaschine
▪️Fargo
▪️Jane
🇩🇪Пост 1:
Bröselmaschine — психоделічний старт вечора.
🎭 Kulturzentrum Pumpwerk, Вільгельмсгафен
Bröselmaschine- стали для мене відкриттям цього вечора.🔥
Склад:
Peter Bursch — сітар, гітара, вокал.
Michael Dommers (ex-Wallenstein) — гітара, вокал.
Manni von Bohr (Birth Control) — барабани.
Carl Palmen — бас.
Tom Plötzer — клавішні.
Stella Tonon — вокал.
Я не був знайомий із цим гуртом — але вже з перших хвилин стало зрозуміло: вечір почався правильно.
Музика ніби повільно відриває тебе від реальності й веде кудись далеко.
Джаз, блюз-рок, етніка, психоделія — усе переплітається в один потік.А сітар додає особливого, майже медитативного звучання.
І тут з’являється Stella Tonon.
Це вже не просто концерт — це перформанс.Голос як вулкан, рухи — як ритуал.
У якийсь момент ловиш себе на думці: ти вже не в залі.
Дуже сильний і атмосферний початок вечора.💥
20 хвилин паузи
Ковток повітря, пиво, розмови…
У дворі — легкий аромат, який теж ніби прийшов із 70-х 🍻🚬😄
🇩🇪Пост 2:
Fargo Band — коли ветерани звучать сучасніше за молодих.
Склад:
Peter Knorn — бас, вокал.
Peter Ladwig — вокал, гітара.
Henny Wolter (ex-Nitrogods, Primal Fear) — гітара, вокал.
Nikolas Fritz (ex-Mob Rules) — барабани.
Чесно — я очікував «олдскульну ностальгію».
Отримав — потужний сучасний рок.
Щільний звук, сильна ритм-секція, гітари, які реально «ріжуть»,
і дуже впевнений вокал Peter Ladwig.
Окрема історія — Henny Wolter.
Його металевий бекграунд додає гурту тієї самої сучасної енергії, якої часто не вистачає ветеранам.
Середина сету — баллада "Little Smile"
Зал співає разом.
Шикарна атмосфера!🙌👏
І одразу після — знову повний газ.
Фінал — максимально драйвовий.
Без компромісів.
Fargo — неочікуваний удар!
Оце так рівень!Супер!💪💥🎸
Ще одна пауза — і відчувається: далі кульмінація
Далі слідує 👇
Werner Nadolny’s Jane — коли музика стає порталом у часі
Jane — хедлайнер вечора і справжній міст між епохами.
Склад:
Rolf Vatteroth (ex-Fargo) — бас, вокал.🎸🎤
Torsten Ilten — вокал🎤
Detlef Klamann (ex-Epitaph) — гітара.🎸
Jörg Puls — клавішні.🎹
Frank Lüthe - барабани.🥁
До початку виступу зал наповнився — але найцікавіше було в публіці.☮️
Кльош, вінтаж, аксесуари…Люди буквально повернулися у свою молодість.
І як тільки почалася музика — почалася магія.
Перед сценою — майже Вудсток.
Танці, транс, повне занурення.
Хаммонд заповнює простір.
Гітари ведуть у космос.
Ритм-секція тримає потужний фундамент.
Це не ностальгія.
Це жива традиція,это не копія а жива енергія.
І саме це робить такі концерти особливими.
Фінал.
Три гурти.
Три різні настрої.
Одна історія — німецький рок.
У час цифрового звуку це був вечір абсолютно чесної музики.
"Pure handmade music without any digital fakes"
І так…
цей концерт реально накрив емоційно!
