Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ ст.

  • Home
  • Ukraine
  • Cherkasy
  • Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ ст.

Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ ст. Проєкт Фонду Миколи Бабака за підтримки Українського культурного фонду

Чумацтво — це не лише давній торговельний промисел. Це ціла субкультура, феномен свободи, підприємництва та неосяжного у...
04/08/2026

Чумацтво — це не лише давній торговельний промисел. Це ціла субкультура, феномен свободи, підприємництва та неосяжного українського степу, який століттями формував характер нашої нації.

На початку XX століття під тиском індустріалізації та розбудови залізниці чумацтво поступово відходило у минуле. Проте на світлинах Григорія Шевченка збереглася документація трансформації традиційних чумацьких шляхів, які стали логістичною артерією для нових товарів століття — зокрема для тютюну.

📷 Що саме везуть чумаки на цій світлині?
• На возах помітно складене велике, продовгувате та хвилясте листя. На відміну від сіна чи соломи, тютюнове листя складалося акуратно, аби зберегти його цілісність під час транспортування на сушіння чи ферментацію.
• На початку XX століття тютюнництво на Наддніпрянщині, Полтавщині та Чернігівщині досягло розквіту, а чумацькі валки залишалися надійним транспортом для перевезення врожаю.
• У кадрі — не постановочний сюжет, а справжній живий побут: традиційні вози-мажари, запряжені воли, упряж, батоги та типові селяни-візники.

Григорій Шевченко встиг зробити те, що сьогодні має колосальну історичну цінність, — зафіксував останні чумацькі валки на свій фотоапарат.
Більшість із нас уявляє чумаків за романтизованими описами у літературі чи живописі. Світлини ж Григорія Шевченка дають нам живу, чесну та документовану правду.

Сьогодні ці унікальні кадри оживають завдяки сучасному оцифруванню та систематизації, повертаючи нас до коренів нашої ідентичності.

🔎 Дізнавайтеся більше про спадщину Григорія Шевченка разом із нами! Підписуйтесь на сторінку, щоб не пропустити нові унікальні кадри з архіву.

📸 У візуалі допису використано фрагмент архівної світлини Григорія Шевченка «Чумацька валка» (Черкащина, 1908 р.).

Проєкт «Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ століття» реалізується Фондом Миколи Бабака за грантової підтримки Українського культурного фонду / УКФ | Український культурний фонд .

#запідтримкиУКФ #ГригорійШевченко #ЦифровийФотоархів #ФондМиколиБабака #ЧумацькаВалка

Чавунний хрест на могилі Тараса Шевченка у фокусі Григорія Шевченка.Як виглядала могила Тараса Шевченка понад 100 років ...
01/08/2026

Чавунний хрест на могилі Тараса Шевченка у фокусі Григорія Шевченка.

Як виглядала могила Тараса Шевченка понад 100 років тому — до появи сучасного монумента? Завдяки оцифруванню архіву фотографа Григорія Шевченка ми можемо побачити Чернечу гору очима її тогочасних відвідувачів! 27 травня 1912 року, у 51-у річницю перепоховання Кобзаря, фотограф зробив серію знімків могили з різних ракурсів. У центрі усіх кадрів — величний 6-метровий чавунний хрест.

📜 Коротко про історію монумента:
• 1884 рік — хрест виготовлено за кошти мецената Василя Тарновського-молодшого та пожертви громади.
• Проєкт створив академік архітектури Віктор Сичугов.
• Інженерні роботи та укріплення насипу очолив інженер Олексій Якубенко.
• Поруч збудували «Шевченкову світлицю» — перший народний музей Поета.
• В основі дизайну монумента лежав традиційний козацький лапчастий хрест псевдовізантійського стилю, що символізувало зв’язок Т.Шевченка із козацьким минулим України.
• На лицьовому боці хреста був розташований медальйон із портретом Кобзаря.

Попри всі радянські перебудови Чернечої гори пам’ятку вдалося зберегти. Сьогодні цей чавунний хрест знаходиться у Каневі поруч із Музеєм Тараса Шевченка.

Світлини Григорія Шевченка — це унікальний візуальний документ нашої пам’яті! ✨

📸 У візуалі допису використано фрагмент архівної фотолистівки Григорія Шевченка «Могила Тараса Шевченка з Дніпра» (Канів, 27 травня 1912 р.).

Проєкт «Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ століття» реалізується за грантової підтримки Українського культурного фонду / УКФ | Український культурний фонд .

#запідтримкиУКФ #ГригорійШевченко #ЦифровийФотоархів #ФондМиколиБабака #шевченкіана

Погляньте на цей унікальний кадр із нашого архіву! ✨Праворуч — група селян на польовій дорозі серед безкрайнього моря ко...
25/07/2026

Погляньте на цей унікальний кадр із нашого архіву! ✨

Праворуч — група селян на польовій дорозі серед безкрайнього моря колосся. На фрагменті для цього допису ви бачите три млини, а загалом на цій світлині зафіксовано вісім вітряків!

На цьому фото початку 20 століття бачимо класичні стовпові вітряки — найпоширеніший тип на Черкащині. Весь дерев’яний корпус млина обертався навколо центрального дубового стовпа за допомогою довгого важеля, аби впіймати вітер потрібного напрямку.

Вітряки мають 4-крилу гратчасту систему. Якщо придивитися, на крилах млинів чітко видно полотняні вітрила. Натягуючи або згортаючи тканину, млинар регулював площу обдування та швидкість обертання жорнів залежно від сили вітру.

Корпуси млинів обшиті вертикальними дошками, що захищали внутрішній дерев’яний механізм, шестерні та жорнова від дощу й снігу.

На світлинах Григорія Шевченка нерідко зустрічаються саме керелівські млини Звенигородського повіту. Оскільки більшість дерев’яних вітряків була втрачена протягом ХХ століття, такі фото слугують надзвичайно цінним архівним та історичним матеріалом. Вони дають змогу сучасним архітекторам та історикам детально дослідити розвиток млинарства та будівництво на Черкащині.

Світлину оцифровано в межах проєкту «Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ століття» за підтримки Українського культурного фонду / УКФ | Український культурний фонд .

👇 А ви колись бачили справжній дерев’яний вітряк?

📸 У візуалі допису використано фрагмент архівної світлини Григорія Шевченка «Село Керелівка. Вітряки» (Черкащина, 1907 – 1908 рр.).

#запідтримкиУКФ #ГригорійШевченко #ЦифровийФотоархів #ФондМиколиБабака #українськемлинарство

Кожен проєкт зі збереження культурної спадщини тримається на міцному партнерстві та спільних цінностях. Реалізація нашог...
05/07/2026

Кожен проєкт зі збереження культурної спадщини тримається на міцному партнерстві та спільних цінностях. Реалізація нашого проєкту «Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ століття» відбувається у співпраці з інституцією, що присвятила себе збереженню української пам’яті.

Сьогодні ми хочемо щиро подякувати нашому партнеру — Музею «Кобзаря» Т. Г. Шевченка у Черкасах, що є відділом Черкаського обласного краєзнавчого музею!

Чому це партнерство таке важливе? Григорій Шевченко — внучатий небіж Тараса Григоровича — залишив по собі унікальний фотолітопис українського села, побуту та інтелігенції початку минулого століття. У Музеї «Кобзаря» зберігаються унікальні шевченківські реліквії, і саме тут найкраще відчувається контекст епохи, в яку творив фотограф.

Завдяки нашій співпраці ми не просто оцифровуємо світлини, а повертаємо цілісний пласт нашої історії в науковий та публічний простір. Попереду — створення сайту-архіву, друк унікальної монографії та великі презентації, які ми готуємо разом!

Дякуємо директорці Черкаського обласного краєзнавчого музею пані Ірині Собко, директорці Музею «Кобзаря» пані Ользі Шарапі, колегам-музейникам за професіоналізм, синергію та спільну місію — оберігати й популяризувати українську культурну спадщину!

Стежте за нашими оновленнями, адже попереду багато цікавих анонсів!

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

#запідтримкиУКФ #ГригорійШевченко #ЦифровийФотоархів #ФондМиколиБабака #МузейКобзаря

Часто, коли чуємо прізвище «Шевченко», ми автоматично думаємо про нашого пророка Тараса Григоровича. Проте історія роду ...
04/07/2026

Часто, коли чуємо прізвище «Шевченко», ми автоматично думаємо про нашого пророка Тараса Григоровича. Проте історія роду Шевченків має ще багато не достатньо вивчених, але надзвичайно талановитих постатей.

Сьогодні ми хочемо ближче познайомити вас із автором унікального фотоархіву, навколо якого побудований наш проєкт, — Григорієм Петровичем Шевченком.

Григорій Шевченко — не просто однофамілець, а внучатий племінник Тараса Шевченка. Родовід фотографа походить від Андрія «Товстика» (Безрідного) (1722–1795), сином якого був Кіндрат Андрійович — рідний брат Івана Андрійовича Шевченка (1761–1849), діда Кобзаря.

Точні дати життя Кіндрата, на жаль, невідомі. Проте збереглися відомості про його чотирьох синів: Григорія (нар. 1795), Мирона (нар. 1798), ще одного Григорія (нар. 1803) та Петра. Старший із братів, Григорій, мав трьох синів: Варфоломія, Петра та Лаврентія. У Петра Григоровича народилося четверо дітей: сини Григорій та Іван, а також доньки Варвара й Мотря. Оскільки родина мешкала в Керелівці, дітей Петра по-вуличному називали Петриками. Саме з цієї гілки роду й походить майбутній фотограф.

🎨 Кажуть, що талант передається через покоління. Якщо Тарас Шевченко фіксував дух епохи та обличчя українців за допомогою художнього пензля та слова, то його внучатий племінник Григорій на початку ХХ століття обрав для цього найсучасніший на той час інструмент — фотокамеру.

Наш проєкт «Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ століття» покликаний зберегти, оцифрувати та відкрити світу цей скарб, який довгі роки чекав на своє масштабне визнання. Спадкоємність національної пам’яті триває!

Стежте за нашими оновленнями, попереду — знайомство з унікальними кадрами з фотоархіву!

⚡ Проєкт реалізується Фондом Миколи Бабака за підтримки Українського культурного фонду.

📸 У візуалі допису використано фрагменти фотопортретів Тараса Шевченка (Київ, фотоательє І. Гудовського, 1859 р.) та Григорія Шевченка (Керелівка, початок ХХ ст.).

#запідтримкиУКФ #ГригорійШевченко #ЦифровийФотоархів #ФондМиколиБабака #КультурнаСпадщина

Перед вами — ексклюзивний фрагмент метричної книги Іоанно-Богословської церкви села Керелівка за 1868 рік. 16 листопада ...
27/06/2026

Перед вами — ексклюзивний фрагмент метричної книги Іоанно-Богословської церкви села Керелівка за 1868 рік. 16 листопада народився хлопчик Григорій — син селянина-власника Петра Григоровича Шевченка та його дружини Синклитикії Никифорівни.

Це «метрика» людини, якій судилося стати головним візуальним літописцем шевченківського краю. Григорій Петрович Шевченко (1868–1941) — внучатий небіж (племінник) Тараса Григоровича Шевченка, видатний український фотограф, майстер світлопису, який на початку ХХ століття створював унікальні фотографії рідного краю.

Цікаві деталі на фото:
• Олівцеві помітки архівістів («Связанъ съ... Шевченко») підтверджують належність до великого роду.
• Примітка РАЦСу зліва свідчить, що у 1931 році (за 10 років до смерті) Григорій особисто звертався по довідку під час радянської паспортизації.
• Таїнство хрещення здійснював отець Іоанн Кошиць — представник знаменитої священицької династії, яка була близько знайома з родиною самого Тараса Григоровича.

Фонд Миколи Бабака володіє унікальною колекцією оригінальних світлин Григорія Шевченка. У межах проєкту «Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ століття» за підтримки Українського культурного фонду ми діджиталізуємо цей архів і перетворюємо візуальну спадщину на інтерактивне цифрове надбання, повертаючи світові справжні українські обличчя та імена.

Стежте за сторінкою, попереду — запуск цифрового архіву!

#запідтримкиУКФ #ГригорійШевченко #ЦифровийФотоархів #ФондМиколиБабака #КультурнаСпадщина

Address

Cherkasy
18001

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Григорій Шевченко. Цифровий фотоархів початку ХХ ст. posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share

Category