jerichon_aleksandr

20/02/2026

Досягати чіткої, хоч і зовсім непонятної мети. Щось у цьому є. Питання лишається відкритим.
Та якщо обирати, бути понятим іншими чи бути понятим собою. Вибір очевидний.

08/02/2026

Я певний час думав над цим питанням і вирішив поділитися власним поглядом на таке явище як атеїзм. Загально, я поділяю його на свідомий і протест-позу. Різноманіття шляхів, що до нього ведуть десь у спектрі від: пошуків, визнаних-безрезультатними та цілком логічного розчарування до банальних лінощів та бажання здаватись розумнішим ніж більшість людей, за дешево. Будь-який з них заслуговує на певну повагу, хоча б тому, що це прийняте, серйозне рішення.

В інтернетах можна натрапити на всякі формати дискусій атеїстів з віруючими де опоненти обмінюються аргументами з різним градусом щирості, маніпулятивності й комічності. Звісно я маю і власні дотепні міркування з цього приводу але так би мовити, мірятися яйцями з куркою, це якось іншим разом.
Зараз, спробую описати як це явище бачу власне я.

Проживаючи життя, людина може обирати й з перемінним успіхом йти різними шляхами. Буквально, які забажає. Від митця чи вченого до алкоголіка чи злочинця і хоч всі разом. Але від двох шляхів - нікуди не дітись. Це тілесний і духовний шляхи. Як не крути а вони є таким собі стержнем, від початку й до кінця життя. І якщо з тілом усе більш-менш ясно - бережи,розвивай, насолоджуйся. То з духовним, все багато складніше. Коротко, для себе я визначив його так: шукай, там щось є. Максимуми напрямків тілесного шляху, хоч і вражаючі але цілком відомі. В той час як навіть існування максимуму якось з напрямків духовного шляху- під питанням.
Зважаючи на це, я бачу атеїзм як етап чи навіть точку, що з різних причин має право виникнути на духовному шляху кожної людини. Так би мовити, комфортною пересадочною станцією. Обставини потрапляння туди, не мають значення.
Як і будь-яка пересадочна станція, це місце вже кишить своїми постійними мешканцями, які визначили це своїм своїм притулком та для яких вона стала кінцевою. Не дивно, що найзапекліші навчились отримувати часто не чесну матеріальну вигоду з решти людей, особливо з тих, хто заблукав. До них у мене питань - нема, як власне і поваги…..1
Вийшло довше ніж здавалось то ж продовження в коментарях)

30/11/2025

Буквально усе навколо говорить до тебе… Окрім людей. Люди говорять, виключно, самі з собою. І навіть я…

Особливо, я.

08/09/2025

Коли я ходжу на місцевий Гранд Каньйон,) я не беруся визначати: я йду від чогось чи до, чогось. Бо, насправді це не важливо, тут точно є щось моє) Я просто йду свій шлях.

21/03/2025

У часи, коли одні совки називають інших совків «каструлями». А ті хто не здатен аргументовано сказати, хто зараз, де-факто, керує країною, наскільки це конституційно, ефективно та до чого це призведе. Раптом, почали шарити за геополітику, звісно, не відхиляючись від деструктивного курсу партії. Дуже не завадить памʼятка з ідеями друга вільних людей та ворога тоталітарних недодиктатур, Джорджа Орвелла. Це, звісно, не панацея але цілком може стримати від впадання в істерію під суспільний «одобрямс».

6. Помилки Партії не існує. Вона завжди права.
Став під сумнів непогрішність будь-якої ідеології. Якщо система не визнає власних помилок, вона використовує тебе для їхнього прикриття.

10. Люди не просто коряться, вони повинні любити Великого Брата.
Будь уважним, коли тебе змушують не лише коритися, а й захоплюватися владою. Справжня свобода — це можливість не поклонятися.

15. Влада може змусити тебе прийняти те, що ще вчора здавалося неможливим.
Змінюючи правила поступово, система змушує людей звикати до нового порядку. Якщо ти не ставиш запитань сьогодні, завтра вже можеш прийняти те, що вчора здавалося неприйнятним.

3. Головна мета тоталітаризму — змусити людей відмовитися від доказів власних очей і вух.
Довіряй власним спостереженням, навіть якщо всі довкола кажуть протилежне. Маніпулятори хочуть, щоб ти засумнівався у реальності.

1. У часи загальної брехні говорити правду — це акт революції.
Коли влада маніпулює реальністю, найрадикальніший вчинок — відмовитися вірити в нав’язані ілюзії. Свобода починається там, де людина не боїться називати речі своїми іменами.

11. Справжній контроль — це коли навіть у власних думках ти не відчуваєш себе вільним.
Приватність — це не лише фізичний простір, а й внутрішня свобода. Якщо ти починаєш цензурувати власні думки, система вже перемогла.

Додам також, що треба чесно відповісти на питання. Чим готові пожертвувати політики яких ти підтримуєш, щоб лишитись при владі та чим готовий пожертвувати саме ти, щоб вони цю владу, мали?

19/02/2022

19/02/2022

Я и моя команда . На память.

14/02/2022

07/02/2022

Вы видали теплицы?
а я их толкал!
стране нужно смириться,
нам нужен портал!
коллега!
не охай,
не ахай!
не хватай телефон
если твой план
вышел прахом!
значит работает…
Мёрфи закон.

24/01/2021

Взял вектор пельменный, залип в копро-пранк, карманный Гагарин опять проебал.🤧🤧🤧